РОЛЬ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ В ПОДОЛАННІ ТРИВОЖНОСТІ У ДІВЧАТ ТА ЮНАКІВ, СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ ВИШІВ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2077-1827.6(98)2019.197472Ключові слова:
тривожність, психічне здоров'я, студентський вік, самоактуалізація, психологічні чинники здоров'я збереженняАнотація
Статтю присвячено теоретичному та емпіричному дослідженню психологічних особливостей тривожних студентів педагогічних вишів, які можуть зменшувати прояви своєї тривожності шляхом самоактуалізації під час навчання у вузі.
У даній дослідній статті представлено стан психологічної проблеми самоактуалізації і тривожності в сучасній науці. Проведено аналіз концепцій і теорій психологічних досліджень, які займаються вивченням даного феномена. Обґрунтовано погляди різних дослідників на салютогенез як здатність до збереження здоров’я в умовах стресу. На основі аналізу теоретичного дослідження робіт вітчизняних та зарубіжних психологів визнано, що студенти вузу через особливості навчальної діяльності найбільше серед однолітків потерпають від стресу та тривожності.
Розглянуто самоактуалізацію як прагнення людини до якомога повнішого виявлення і розвитку своїх особистісних можливостей. Констатовано недостатній рівень вивчення проблеми самоактуалізації учбової молоді. Проведено психодіагностичне дослідження високо тривожних студентів педагогічних вищих учбових закладів чоловічої і жіночої статі. Запропоновано програму діагностики самоактуалізації, тривожності в учнів. Дослідження було доповнено вивченням відношення до себе, до своєї родини. а також негативних емоційних станів особистості в учбовій групі.
Визначено у дівчат схильність до маніфестації підвищеної тривожності, у хлопців - конфліктності в навчальному процесі. Показано представленість у дівчат більш високих рівнів сенситивності, самоповаги, самоприйняття, синергічності, контактності, пізнавальних потреб. Констатовано переважання загальної самоактуалізації у осіб жіночої статті.
Показано, що прояви самоактуалізації, негативних емоційних станів в обох групах учнів мають свою специфіку. Виявлено зв’язок між рівнем тривожності та рівнем самоактуалізації у студентської молоді.
Проведений психологічний аналіз дав можливість продиференціювати індивідуальні відмінності самоактуалізації майбутніх педагогів в залежності від рівню тривожності та статі.
Посилання
Кузнецова Л. Б., Медведев А. В. Самоактуализация как фактор сохранения психического здоровья студентов ВУЗа. Вестник Поморского университета. Гуманитарные и социальные науки, № 2010. 1, 117-123.
Смирнов С. Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности. Изд. 2-е , перераб. и доп. Москва.: Академия, 2005. 400с.
Осин Е. Н. Концепция салютогенеза. Чувство связанности как показатель психологического здоровья и его диагностика. URL: https: // studfiles.net / (дата звернення: 19.02.2019).
Подоляк Л. Г., Юрченко В. І. Психологія вищої школи: підручник для студентів ВНЗ. Вид. 3-е. Київ: Каравела, 2011. 360 с.
Психологічний тлумачний словник найсучасніших термінів / за ред. В. Б. Шапаря. Харків: Прапор, 2009. 672 с.
Ильин Е. П. Тревожные. Ильин Е. П. Эмоции и чувства. Санкт - Петербург: Питер, 2008. С. 396-401.
Кондаш О. Хвилювання. Страх перед випробуванням. Київ: Радянська школа, 1981. 170 с. URL: https: // link.springer.com / (дата звернення: 15.02.2019).
Маслоу А. Г. Психология бытия. Москва: Ваклер, 1997. 304 с.
Маслоу А. Г. Дальние пределы человеческой психики. Санкт -Петербург: Евразия, 1997. С. 32.
