ЗАСТОСУВАННЯ МЕДІА ЗАСОБІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ЧАСТКОВИХ МЕТОДИК З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ МЕДІАОСВІТНЬОЇ ГРАМОТНОСТІ СТУДЕНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2077-1827.4(96)2019.196182Анотація
Надана стаття є практичною. У статті досліджується медіаграмотність студентів вищих навчальних закладів. Надані пояснення щодо визначення медіаграмотності та матеріалів, що використовують аудіо, відеоматеріали, інтернет-ресурси з реалізацією медіа-освіти. Наводяться приклади анкет серед студентів.
З метою узагальнення позитивного досвіду застосування медіаосвіти на заняттях з часткових методик (методика навчання основ здоров’я, методика навчання англійської мови) проведено огляд літератури, педагогічних поглядів, методичних теорій педагогів. Збір інформації про інтерес до вивчення досліджуваних дисциплін здійснювався за допомогою використання доступних інформаційних джерел здійснено бесіду з учасниками дослідження.
Звершено експериментальне дослідження на предмет аналізу впливу медіазасобів на якість знань, розкриття можливостей для активної роботи в процесі формування мовленнєвих і життєвих умінь і навичок студентів.
Наведено розвиток інформаційного простору щодо формування медіаграмотності студентів.
Акцентовано на тому, що у сучасному суспільстві людина знаходиться під впливом безперервних потоків інформації. Тому для сучасної людини очевидна необхідність навички сприйняття інформації, вміння правильно розуміти значення аудіовізуальних образів, і, як наслідок, більш компетентно і вільно поводитися з інформаційними потоками і орієнтування в них. Все це здатна забезпечити медіаосвіта.
Наголошено, що медіаосвіта покликана виконувати унікальну функцію підготовки людей до життя в інформаційному просторі. З цієї точки зору сам факт ігнорування медіасвітньої підготовки школярів і студентів можна розглядати як антигуманний.
Приділено увагу, що медіаосвіта в сучасному світі розглядається як процес розвитку особистості за допомогою і на матеріалі засобів масової комунікації (медіа) з метою формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних здібностей, критичного мислення, умінь повноцінного сприйняття, інтерпретації, аналізу та оцінки медіа текстів, навчання різним формам самовираження за допомогою медіа техніки (ТВ, відео, аудіо, комп'ютер). Придбані в результаті цього процесу навички називаються медіаграмотністю.
Наведено приклади того, що медіаграмотність допомагає людині активно використовувати можливості інформаційного поля телебачення, радіо, відео, преси, Інтернету і допомагає йому краще зрозуміти мову медіа культури. [1, с. 38].
Доведено, що одним з основних напрямків інтегрованого навчання є використання медіаосвіти як складової освіти студентів, яке може бути інтегрованим з традиційними дисциплінами.
Виявлено, що основними завданнями медіаосвіти є підготовка нового покоління до життя в сучасних інформаційних умовах та до сприймання різної інформації, яка безпосередньо оточує нас.
Посилання
Федоров А.В. Медіаосвіта: історія, теорія і методика. Харків: 2001. 34-87с.
Перспективи розвитку естетичного виховання URL: http://www.mediaeducation.rupubl
Зазнобіна Л.С. Стандарт медіаосвіти, інтегрованої з різними шкільними дисциплінами. Стандарти і моніторинг в освіті. 2012. С.26-34.
Шариков А.В., Фазульянова С.Н., Петрушкіна Є.В. На шляху гармонізації медіа та суспільства (медіаресурси і медіаосвіта в середніх школах Дніпра). Дніпро, 2010. С.53-117.
Моніторинг стандартів освіти. Присвячено Джонові Ф.Ківзу / [Ред. А.Тайджнман, А.Послтвейт]. Львів: Літопис, 2013. С.273-328.
Єрмола А.М. Моніторинг як засіб вивчення й оцінки управління освітніми системами. Проблеми освіти. Київ: наук.-метод. центр вищої освіти, 2015. С.193-208.
Пастушенко М.М. Педагогіка управління. Київ: Гравіс, 2005. С.87-112.
Педагогіка вищої школи: В.П.Андрущенко; Київ: Педагогічна думка, 2009. С.41-56.
Підласий І.П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів. Київ, 2016. 41-84с.
Пономарьов О.С. Модель професійної діяльності фахівця: текст для студ. спец. 8.000005 «Педагогіка вищої школи», які навч. за магістерською програмою. Кафедра педагогіки і психології управління соціальними системами. Харків, 2010. С.33-45.