ОСОБЛИВОСТІ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ СИТУАЦІЇ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ-ІНТЕРНАТІВ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2077-1827.1(99)2020.198171Ключові слова:
комунікативна культура, компоненти комунікативної культури, молодші школярі шкіл-інтернатів, специфіка особистісного розвитку учнів шкіл-інтернатів, соціокультурна ситуація розвитку.Анотація
В оглядовій статті аналізуються особливості соціокультурної ситуації комунікативного розвитку молодших школярів загальноосвітніх шкіл-інтернатів. На основі обговорення наукових досліджень, діяльності педагогів –практиків та власного досвіду визначено специфіку їх особистісного розвитку: наявність симптомокомплексу, наявність дериваційного синдрому, наявність інтелектуальної пасивності, наявність гіпертрофованої потреби у спілкуванні, наявність феномену «Ми», наявність порушень соціальної адаптації, наявність позицій утримання, наявність потреби в постійно значущій фігурі, наявність порушення емоційно-вольового розвитку,наявність самовиправдання після порушення правил і норм, наявність госпіталізму.
Акцентується увага на тому,що у школах інтернатах здебільшого виховуються сироти, діти позбавлені батьківського піклування, діти з проблемних і малозабезпечених сімей, що обумовлює педагогічну занедбаність і негативний життєвий досвід. Стверджується, що особливості соціокультурної ситуації шкіл-інтернатів насамперед детермінують викривлення комунікативного розвитку дитини, певним показником якої є комунікативна культура. Комунікативна культура визначена як динамічне структурно-рівневе інтегративне утворення особистості, що включає сукупність взаємопов'язаних компонентів (аксіологічний, інформаційно-когнітивний, емоційний, поведінковий), обумовлено зовнішніми умовами (соціальна ситуація розвитку особистості) і внутрішніми чинниками (комунікативні здібності та якості особистості) та забезпечує гармонійну соціалізацію особистості через взаємодію з реальним соціальним середовищем і самим собою.
Розглядаються компоненти комунікативної культури, зміст яких дозволяє визначити тактику соціально-педагогічної діяльності і методичне її наповнення щодо комунікативного розвитку молодших школярів загальноосвітніх шкіл інтернатів.
Посилання
Бех І. Д. Почуття цінності іншої людини як моральний пріоритет особистості. Початкова школа. Київ. 2001. № 12. С. 32–36.
Зязюн І. А. Педагогіка добра: ідеали і реалії: наук.-метод. посіб. Київ: МАУП. 2000. С. 312
Калмикова Л.О. Формування мовленнєвих умінь і навичок у дітей: психолінгвістичний та лінгвометодичний аспекти: Навчальний посібник. Київ: НМЦВО. 2003.С. 229
Корніяка О.М. Психологія комунікативної культури школяра. Київ: Міленіум. 2006. С.223
Лангмейер И. Психологическая депривация в детском возрасте / И.Лангмейер, З. Матейчек. Прага: Авиценум, 1984. С. 334.
Поліщук О. В. Соціально-психологічні аспекти правового виховання учнів 5–6 класів шкіл-інтернатів. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. Київ. 2013. № 1. С. 82-88.
Психологічні особливості розвитку особистості дитини в умовах інтернатного закладу: Метод. рек. / Упоряд. О.Г. Антонова-Турченко. Київ: РНМК. 1992. С. 264.
Руденко Л. А. Формування комунікативної культури майбутніх фахівців сфери обслуговування у професійно-технічних навчальних закладах: монографія. Львів: Піраміда, 2015. С. 342..
