ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В ЗАКЛАДАХ ІНТЕРНАТНОГО ТИПУ НА ШЛЯХУ ЇХ ТРАНСФОРМАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2077-1827.1(99)2020.198167Ключові слова:
соціальний педагог, соціалізація, інтегратор, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування.Анотація
Статтю присвячено розгляду проблеми визначення ролі соціального педагога у трансформаційних процесах інтернатних закладів в Україні. Розглянуто дефініцію „соціальний педагог”, його місце у штатному розкладі інтернатних закладів. Розкрито сутнісні характеристики соціального педагога з позиції його ролі – інтегратора різних суспільних впливів на соціалізацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Визначено основні функції соціального педагога в закладах інтернатного типу. До головних належать: аналітико-діагностична функція, прогностична функція, організаційно-комунікативна функція, корекційна функція, координаційно-організаційна функція, функція соціально-педагогічної підтримки та допомоги, охороно-захисна функція, психотерапевтична функція, соціально-профілактична функція. Розкрито соціальну роль соціального педагога у процесі своєї діяльності: посередника, громадського діяча, експерта, адвоката, конфліктолога, духовного наставника, аніматора, соціального терапевта.
Актуалізовано мету діяльності соціального педагога в інтернатних закладах: створення умов для психологічного комфорту та безпеки дитини, задоволення її потреб за допомогою соціальних, правових, психологічних, педагогічних, медичних механізмів попередження та подолання запланованих результатів. Розглянуто соціального педагога у ролі посередника з координації зусиль різних фахівців (психолога, медичного працівника, спеціаліста з соціальної роботи, юриста й ін.), які разом з ним утворюють соціально-психологічну службу зазначеного закладу для комплексного вирішення проблем вихованця, на підставі розробки та реалізації різних соціальних проектів і програм, ініціатив. Визначено систему морально-гуманістичних якостей соціального педагога (альтруїзм, доброта, справедливість, терпимість, порядність, обов’язок, честь, гідність, відповідальність тощо).
Посилання
Бочарова В. Г. Педагогика социальной работы. М.: Аргус, 1994. 208 с.
Галагузова Ю. Н. Теория и практика системной профессиональной подготовки социальных педагогов: дис. … д-ра пед. наук: 14.00.08. Ин-т развития проф. образования Министерства образования РФ. М., 2001. 373 с.
Зимняя И. А. Общая культура и социально-профессиональная компетенция человека. Высшее образование сегодня. 2005. № 11. С. 14–20.
Історія, теорія і практика соціальної роботи в Україні: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / упорядники: С. Я. Харченко, М. С. Кратінов, Л. Ц. Ваховський, О. П. Песоцька, В. О. Кратінова, О. Л. Караман. Луганськ: Альма-матер, 2005. 408 с.
Инновационные модели семейных форм устройства детей-сирот и детей, оставшихся без попечения родителей / под общ. ред. Н. П. Ивановой. М.: Гос НИИ семьи и воспитания, 2007. 192 с.
Маловидченко Т. А. Концептуальная модель формирования управленческой культуры социального педагога. Педагогическое образование и наука. 2011. № 1. С. 37–42.