ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО ЧАС І ПРОСТІР У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ ТВОРІВ ЖИВОПИСУ

Анотація

У статті досліджується проблема формування у дітей дошкільного віку уявлень про час і простір засобами творів живопису. Обґрунтовано інноваційний підхід до організації педагогічного процесу: гуманізація засвоєння дитиною категорій часу та простору. Висвітлено процес формування у дітей 5-6 років індивідуально-особистісних та наукових уявлень про категорії часу і простору, який здійснюється через сприймання творів живопису, як носіїв їх смислів в життєдіяльності людини. Доведено, що твори живопису розкривають дитині смисли цінностей часу і простору, через її сенсорне сприймання та активну індивідуальну взаємодію з ними. Надано рекомендації щодо особливостей педагогічного супроводження процесу. Завданнями педагога є допомога дитині уявити «музей» часу і простору навколо себе: помічати, виявляти ознаки (показники) цих категорій у предметах, об’єктах, явищах дійсності та у собі; розкривати для себе часово-просторовий контент звичайних речей (плин часу, змінність простору); підтримка у її самостійних спостереженнях, спробах відшукати смисли (аналізувати, міркувати, обмірковувати, зіставляти, робити висновки, узагальнювати). Визначено педагогічні умови ефективності освітнього процесу: адекватний відбір творів живопису (пейзаж, портрет, соціально-побутовий, історичний
жанри) складання змісту (освітньої програми), який відображає ціннісні смисли простору і часу в житті людей; залучення ігрових технологій, які забезпечуватимуть дитині здатність сформувати власні уявлення про час та простір, допомагатимуть їй усвідомити цінність цих категорій у власній життєдіяльності; застосування принципів та інтерактивних методів музейної педагогіки, які допомагають дитині розкрити категорії простору і часу втілені в художньому образі; створення соціокультурного просторово-предметного середовища, організуючого життєдіяльність дитини у просторі і часі; узгодженість з практикою сімейного виховання.