ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ НАСТУПНОСТІ ДОШКІЛЬНОЇ І ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ КОНЦЕПЦІЇ «НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА»

Анотація

Стаття є науково-методичною, в ній розкрито деякі підходи здійснення професійної підготовки майбутніх педагогів до реалізації принципу наступності дошкільної і початкової освіти в контексті Концепції «Нова українська школа». Узагальнюються дані моніторингових досліджень якості дошкільної та початкової освіти останніх років, які свідчать про пріоритетність пошуку шляхів досягнення співпраці педагогів, школи та закладу дошкільної освіти, підвищення відповідальності сім’ї щодо підготовки дитини до школи на основі партнерських відносин в системі «вихователь – діти – вчитель – батьки».

Підкреслюється необхідність підвищення мотивації майбутніх педагогів до прояву творчості, самостійності, активності у період навчання у виші. Проаналізовано деякі наукові підходи формування компетентності педагогів у виші, щоб вони в практичній діяльності вміли здійснювати якісну підготовку дітей до навчання у школі на основі поєднання традиційних і інноваційних методів і форм роботи. Підкреслюється, що важливою складовою формування у майбутніх педагогів професійної культури, є сформована духовна культура, від рівня розвитку якої, залежить збереження дитячої субкультури, подальше щасливе життя вихованців. Наголошується на важливість самопідготовки, самоосвіти студентів, які мають продовжуватися протягом усього життя. Цікавими є позиції дослідників (Г. Бєленька, Н. Гавриш, К. Крутій, С. Ладивір, О. Лінник) стосовно необхідності зміни позиції вихователя в закладі дошкільної освіти, вчителя з позиції «інформатора» на позицію «фасилітатора», що створює певні передумови для набуття вихованцями власного досвіду та вміння діяти в різних життєвих ситуаціях.

Розкрито дослідження про актуальність перебудови системи дошкільної і початкової освіти на позиціях: пріоритетності активних видів діяльності дітей у отриманні нових знань; широкого використання ігрової діяльності (що створює певні передумови гармонійного переходу дітей від дошкільної до початкової освіти), налагодження партнерських стосунків між педагогами, батьками, дітьми та вчителями школи. Особливої уваги приділено ролі освітнього середовища в закладі дошкільної освіти та школи, яке має відповідати не тільки естетичним, гігієнічним вимогам, а бути емоційно-насиченим, доступним, мобільним, інформативно привабливим. Проаналізовано зміст, структуру, різноманіття точок зору науковців стосовно терміну «наступність», «партнерська взаємодія», «інноваційні методи навчання» тощо.

Актуалізується проблема соціальної мобільності, особливо в педагогічних університетах, що диктується переходом до особистісно-діяльнісної освітньої парадигми, змінами в структурі ринку праці, закріпленням особистісної відповідальності спеціаліста.

За останній час в нашому виші відкрито спеціальність, де поєднано два напрями підготовки, дошкільна освіта і початкова освіта. Особливу увагу приділено створенню наскрізної програми педагогічної практичної підготовки студентів, де з урахуванням принципу наступності розкрито зміст, структуру, строки усіх видів практик, починаючи з груп раннього віку; завершуючи виробничою практичною підготовкою в початковій школі студентів IV курсу. Отже, на факультеті створюються всі умови для організації практичної підготовки студентів, що створює можливість формування основних професійних компетентностей (проективно-прогностичних, організаційних, методичних, діагностичних, комунікативних, дослідницьких тощо).

В статті підкреслюється важливість науково-дослідної форми діяльності, яка дуже цікава для студентів.

Таким чином, ми вважаємо важливою підготовку майбутніх педагогів у виші до роботи в закладах освіти в умовах наступності дошкільної і початкової ланок освіти, що відповідає головним ідеям НУШ і потребує подальшого дослідження у напрямку удосконалення форм і методів організації педагогічного процесу.