СУЧАСНІ НУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ БАЗОВИХ ПОНЯТЬ ЕКОЦЕНТРИЧНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ

Анотація

Екоцентрична парадигма як певна теоретико-методологічна модель дозволяє наповнити освітній процес сукупністю ідей, поглядів, мотивацій, що висвітлюють екологічну сторону буття, а саме практику оптимальних стосунків у діаді «природа – людина». У статті подано аналіз результатів дослідження сутності базових понять екоцентричної парадигми освіти у науковому дискурсі (екоцентрична парадигма, екологізація освіти, екологічна освіта, екологічна культура), що віддзеркалює множинність наукових підходів щодо їх потрактування, які абсолютно логічно зберігають внутрішній смисл цих пов’язаних термінів. Обґрунтовано актуальність проблеми оновлення фахової підготовки майбутніх вихователів до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку з огляду на виклики часу та парадигми сталого розвитку суспільства.

Важливою умовою досягнення якості професійної діяльності є високий рівень розвитку екологічної компетентності педагога, який дозволяє ґрунтовно та ефективно здійснювати екологічне виховання дітей в умовах закладів дошкільної освіти, формувати ключову складову екологічної вихованості – екологічно доцільну поведінку як способу життя. Гостроту цього завдання підкреслює та обумовлює стратегія і тактика сталого розвитку суспільства.

Схарактеризовано сутність базових понять еколого-педагогічного тезаурусу: екологізація освіти, екологічна освіта, екологічна культура.  Відзначено певні аспекти тлумачення цих понять, запропоновані вченими, серед яких культурологічний, особистісний, ціннісний, педагогічний, соціально-історичний. Наголошено, що вивчення сутності і змісту вказаного семантичного ряду є теоретико-методологічним підґрунтям подальшого дослідження.