СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ДОШКІЛЬНА ОСВІТА» В УНІВЕРСИТЕТІ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2077-1827.1(99)2020.198143Ключові слова:
неформальна освіта, студенти спеціальності «Дошкільна освіта», характерологічні ознаки, базові функції, принципи, форми, методи, інтеграція.Анотація
Інноваційний розвиток вищої освіти в Україні зумовлює студентоцентризм, індивідуалізацію навчання і професійного розвитку студентів із урахуванням їхніх інтересів, здібностей, освітніх потреб, вимог суспільства та держави. Відповідно змінюються схеми організації навчання, зокрема й на основі використання здобутків і досвіду неформальної освіти.
Розробленням поняття «неформальна освіта» протягом останніх десятиліть активно займаються дослідники з усього світу. Зокрема, аналіз досвіду організації неформальної освіти студентів педагогічних університетів зарубіжних країн та можливості адаптації такого досвіду до українських реалій здійснено А. Гончарук, Н. Горук, В. Давидовою, Л. Лук’яновою, О. Михальчук, О. Шапочкіною. Неформальну освіту студентської молоді в Україні вивчають Ю. Деркач, О. Жихорська, Л. Москаленко, Н. Павлик, Т. Ткач та інші.
Проте питання запровадження теорії і практики організації неформальної освіти у процесі фахової підготовки студентів спеціальності «Дошкільна освіта» тільки-но починають розроблятися (В. Горленко, Н. Сулаєва).
Стаття має дослідний характер: на підставі узагальнення теоретичних доробок науковців та практичного вивчення питання у практиці кафедри дошкільної освіти Маріупольського державного університету здійснено аналіз стану запровадження неформальної освіти студентів спеціальності «Дошкільна освіта» – знань, інтересів і освітніх потреб, самостійної активності та найбільш поширених практик. Визначено перспективи розвитку неформальної освіти студентів спеціальності «Дошкільна освіта» в університеті: розроблення механізмів інтеграції неформальної освіти з формальною освітою, проєктування змісту та моделі визнання результатів неформальної освіти; подальше вивчення, розробка й запровадження найкращих практик реалізації неформальної освіти, а також консалтинговий та психолого-педагогічний супровід студентів у неформальній освіті. Це забезпечуватиме студентоцентризм, сприятиме формуванню й реалізації індивідуальної освітньої траєкторії студентів, підвищенню швидкості опанування ними інноваційних технологій.
Посилання
Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2014. № 37-38. С. 2004. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 12.02.2020).
Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG) [Ухвалено Міністерською конференцією в Єревані, 14-15 травня 2015 р.]. Київ : ТОВ «ЦС», 2015. 32 c.
Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2017. № 38-39. С. 380. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 12.02.2020).
Гусейнова Е. І., Лук’янова Ю. М. Неформальна освіта як важливий елемент безперервної освіти. Научное пространство Европы – 2012: материалы VIII Междунар. науч.-практ. конф., (Przemysl, Poland, 07-15.04.2012). Przemysl, 2012. URL:http://www.rusnauka.com/11_NPE_2012/Pedagogica/4_106261.doc.htm (дата звернення: 12.02.2020).
Павлик Н. П. Теорія і практика організації неформальної освіти майбутніх соціальних педагогів : монографія. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2018. 350 с.
Плинокос Д. Д., Коваленко М. О. Неформальна освіта: теоретичні аспекти і наукові підходи. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. Кіровоград, 2016. Вип. 29. С. 53–60.
Деркач Ю. Неформальна освіта як умова неперервного навчання молоді. Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. Львів, 2008. Вип. 23. С. 17–22.
The research on new approaches to lifelong learning. Ontario Institute for Studies in Education of the University of Toronto (OISE/UT). URL: https://nall.oise.utoronto.ca/index.htm (дата звернення: 12.02.2020).
