ВПЛИВ СПЕЦИФІКИ РЕГІОНАЛЬНОГО ВАРІАНТУ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ НА ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2077-1827.6(98)2019.197468Ключові слова:
iкільне краєзнавство, історична пам’ять, Cхідна Україна, методологія, практичні навички.Анотація
Головним результатом сучасної історичної освіти є здатність індивідуума розуміти власну роль як творця історії. Цьому найкраще сприяє дослідження історії рідного краю в процесі краєзнавчої роботи. Можна припустити, що регіональний рівень історичної пам’яті значною мірою впливає на результати шкільного краєзнавства. Тому необхідно враховувати специфіку регіонального варіанту історичної пам’яті під час розробки змісту шкільної краєзнавчої роботи.
Складові частини сформульованої проблеми неодноразово досліджувались науковцями, зокрема, феномен історичної пам’яті вивчали П. Рикьор, П. Нора, Л. Нагорна, О. Любовець, В. Солдатенко, В. Масненко та ін.
Шкільне краєзнавство вивчалось такими науковцями, як П. Тронько, В. Прокопчук, Я. Треф’як та ін. Проте взаємозв’язок між специфікою історичної пам’яті та формуванням змісту краєзнавчої роботи в школі наразі не досліджувався.
Метою даної статті є проаналізувати можливості вдосконалення змісту шкільної краєзнавчої роботи за умови врахування специфіки регіонального варіанту історичної пам’яті (на прикладі Східної України).
Шкільне краєзнавство в даній статті розуміється як комплексна діяльність всіх учасників навчально-виховного процесу, спрямована на всебічне вивчення природи, соціально-економічного життя, історії і культури певного краю. Врахування специфіки регіонального варіанту історичної пам’яті в змісті краєзнавчої роботи дає можливість оптимізувати процес суспільної самоідентифікації учнів.
Формування змісту краєзнавчої роботи в школі має відбуватись узгоджено із закономірностями становлення історичної пам’яті. Необхідно використовувати можливості дослідження історичних подій через контакт із безпосередніми учасниками та очевидцями. На етапі наукового аналізу фактів, їх систематизації та фіксації так само необхідно враховувати попередній історичний досвід спільноти та її систему цінностей. Необхідно здійснювати відбір серед сукупності місцевих видатних діячів історії та регіональних місць пам’яті з метою вирішення важливих для сьогодення завдань. Також слід враховувати наявність в кожному регіоні специфічних риси історичної пам’яті, які можуть потребувати корекції з точки зору загальнонаціональних суспільних завдань.
Отже, педагог має врахувати всі позитивні можливості регіонального варіанту історичної пам’яті для вирішення завдань шкільного краєзнавства і водночас усвідомлювати можливість деструктивного впливу деяких рис регіональної історичної пам’яті на особистість учня та в змісті краєзнавчої роботи забезпечити корекцію цих впливів.
Посилання
Бондаренко Г.В. Теоретичні та методологічні проблеми історичного краєзнавства. Краєзнавство. 2011. № 3. С. 23-29.
Касьянов Г., Толочко О. Національні історії та сучасна історіографія: виклики і небезпеки при написанні нової історії України. Український історичний журнал. 2012. № 6. С. 2-8.
Коник А. «Історична пам’ять» та «політика пам’яті» в епоху медіа культури. Вісник Львівського Національного університету. Серія журналістика. 2009. Вип. 32. С. 34-40.
Любовець О.М. Національна пам’ять в Україні: регіональний аспект. Національна та історична пам’ять. 2013. Вип. 6. С. 117-125.
Масненко В. Історична пам’ять як основа формування національної самосвідомості. Український історичний журнал. 2002. № 5. С. 12-18
Нагорна Л. Історична пам'ять: теорії, дискурси, рефлексі. – К., 2012. – 328 с.
Нора П. Теперішнє, нація, пам'ять. К., 2014. 272 с.
Прокопчук В.С. Шкільне краєзнавство: навчальний посібник. К.; Кам’янець-Подільський: Кондор. 2010. 240 с.
Рикёр П. Память, история, забвение. М., 2004. 728 с.
Треф’як Я. Методика краєзнавчої роботи в національній школі. Івано-Франківськ, 2002. 106 с.
Тронько П. Історичне краєзнавство в Україні. Історія України. 2008. № 47. С. 1 – 5.
Уривалкін О.М. Історичне краєзнавство: Навчальний посібник. К.: КНТ, 2006. 296 с.
