ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

Автор(и)

  • Вікторія КОНТИМИРОВА

DOI:

https://doi.org/10.31865/2077-1827.6(98)2019.197456

Ключові слова:

професійна компетентність, майбутні фахівці, конкурентоспроможність, ринок праці, вища професійна освіта.

Анотація

У статті зазначено, що вища освіта має вийти на принципово новий рівень підготовки конкурентоспроможних, висококваліфікованих, професійно мобільних, мотивованих фахівців, які володіють професійними вміннями та навичками, що ґрунтуються на сучасних спеціальних знаннях певної галузі виробництва та високим рівнем професійної компетентності, здатних застосовувати теоретичні надбання на практиці та працювати в умовах стрімко мінливого, суперечливого світу. З’ясовано, що професійна компетентність конкурентоспроможного фахівця − це складне багатовимірне утворення, що формується в процесі набуття професійної освіти (теоретичні знання, навички, уміння, професійно важливі якості тощо), розвивається та вдосконалюється в процесі професійної діяльності (практичне застосування знань, навичок, умінь; здатність до ефективної соціальної взаємодії та спілкування, соціальної та професійної адаптації, самостійного розв’язування проблем, організації своєї роботи, самонавчання, саморозвитку, самоаналізу, саморегуляції, самоорганізації, самоконтролю тощо) та скеровує сприйняття цілей, цінностей, змісту, результатів та особливостей цієї діяльності. Виокремлено структурні компоненти професійної компетентності як чинника формування конкурентоспроможності майбутніх фахівців: стимулювально-мотиваційний, інтелектуально-когнітивний, поведінково-діяльнісний, аналітико-результативний. Підкреслено, що структура та зміст професійної компетентності багато в чому визначається специфікою діяльності й відповідністю професії та її формування в майбутнього фахівця буде відрізнятися залежно від характеристик майбутньої професії, посади, галузі діяльності, вимог підприємства тощо. Доведено, що підготовка компетентних фахівців є одним із пріоритетних завдань закладів вищої освіти, бо сучасному виробництву потрібні працівники, здатні використовувати набуті знання, уміння та навички на практиці, високо цінують свою професію, конкурентоспроможні на ринку праці, тобто професійно компетентні.

Посилання

Головань М.С. Компетенція та компетентність: порівняльний аналіз понять. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2011. № 8 (18). С. 224–234.

Гура О.І. Теоретико-методологічні основи формування психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу в умовах магістратури: дис… д-ра пед.наук: 13.00.04 / Класичний приватний університет. Запоріжжя, 2008. 752 с.

Дасюк Ж.М. Психологічний аналіз проблеми комунікативної компетентності у вітчизняній та зарубіжній науковій думці. Проблеми загальної та педагогічної психології. Київ: Міленіум, 2007. Т. IX. Ч. 4. С. 137−14

Єльнікова Г.В. Компетентнісний підхід до моделювання професійної діяльності керівника вищого навчального закладу. Теорія і методика управління освітою. №4. 2010. С. 18−27.

Закон України «Про вищу освіту» від 01.01.2014 р. (зі змінами від 7.12.2017 р. N 2233-VIII). Відомості Верховної Ради, 2017, № 38−39, ст. 380. URL: http: //zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page (дата звернення: 09.10.2019).

Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII. Відомості Верховної Ради, 2016. – № 4. – Ст. 43. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19/ed20151210#n22 (дата звернення: 09.10.2019).

Зеер Э. Ф. Становление личностно ориентированного образования. Образование и наука: известия Урал. науч.-образоват. центра РАО. 1999. № 1. С. 112–122.

Івченко А. Тлумачний словник української мови. Харків: Фоліо, 2005. 540 с.

Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / під заг. ред. О. В. Овчарук. Київ: «К.І.С.», 2004. 112 с.

Леган І. М. Чинники впливу на конкурентоспроможність молоді на ринку праці. Сталий розвиток економіки. 2013. № 2. С. 299−304.

Маркова А. К. Психология профессионализма. Москва: Международный гуманитарный фонд «Знание», 1996. 308 с.

Молчанов С.Г. Профессиональная компетентность и система повышения квалификации педагогических и управленческих работников. Вестник Челябинского университета: научный журнал. Серия 5. Педагогика. Психология. Челябинск: ЧелГУ, 2011. № 1. С. 84−99.

Найдьонова Г.Г. Условия формирования экологической компетентности личности. Modern directions of theoretical and applied researches. 2003. URL: http: http://www.sworld.com. ua (дата звернення: 09.10.2019).

Рудницька К. В. Сутність поняття «компетентнісний підхід», «компетентність», «компетенція», «професійна компетентність» у світлі сучасної освітньої парадигми. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2016. Вип. 1 (38). С. 241–244.

Синенко В. Профессионализм учителя. Педагогика. 1999. № 5. С. 45–51.

Тараненко І. Розвиток життєвої компетентності та соціальної інтеграції: досвід Європейських країн. Кроки до компетентності та інтеграції в суспільстві. Київ: «Контекст», 2000. С. 37–40.

Шамова Т. И. Система последипломного образования руководителей образовательных учреждений: Опыт, проблемы, перспективы. Педагогическое образование и наука: Науч.-метод. журнал. 2004. № 3. С. 3−9.

DeSeCo. Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual Foundations (DESECO). Strategy Paper on Key Competencies. An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program – OECD (Draft), 2002. URL: http: //www.voced.edu.au/content/ngv%3A9408 (дата звернення: 01.11.2019.

The QuaLIfications Framework for European higher Education Area. URL: http://www.ond.vlaanderen.be (дата звернення: 29.10.2019).

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Статті