СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРНО-КОМПОНЕНТНИЙ СКЛАД СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПОНЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Анотація

У статті розглядається соціокультурна компетентність як одна з основних практичних цілей навчання іноземної мови, що припускає оволодіння іншомовним спілкуванням у єдності мовної та навчально-пізнавальної компетенцій. Автор  піднімає питання підготовки фахівців, що володіють соціокультурною компетентністю для здійснення професійної діяльності. Акцент робиться на соціокультурному аспекті як на необхідну складову при її формуванні.  З’ясовано ступінь дослідження цією компетентністю в працях вітчизняних та зарубіжних науковців. Визначено основні механізми, структуру та етапи ефективного формування соціокультурної компетентності у майбутніх учителів іноземної мови. Автор зазначив, що ключовими компонентами міжкультурної компетентності є змістовний, діяльнісний, стратегічний та афективний компоненти. У статті розмежовані поняття соціокультурна компетентність, соціокультурне утворення, соціокультурна освіта та соціокультурний підхід. Розкрито суність та основний зміст структурних копонентів соціокультурної компетентності в залежності від структурних матриці. Проаналізувавши роботи різних дослідників, було виділено наступні складові елементи цієї компетентності: когнітивний, функціональний, поведінковий,  лінгвістичний, культурологічний, соціолінгвістичний, соціально-психологічний, психологічний. Обґрунтовано необхідність та ефективні шляхи формування цієї компетентності під час підготовки студентів до професійної діяльності. Автором з’ясовано, що головною ознакою взаємодії є спрямованість індивіда на самовизначення. Автор дійшов висновку, що ефективне формування соціокультурної компетентності забезпечується завдяки впровадженню у навчальний процес інтерактивних технологій. При цьому важливим є те, що інтерактивні методи активізували мотивацію студентів до вивчення іноземної мови.