ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2077-1827.6(98)2019.197441Анотація
У статті розглянуто проблеми, пов’язані зі структуруванням інформаційно-комунікаційної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей педагогічного профілю та процесом її формування. Автори доходять висновку, що успішне формування інформаційно-комунікаційної компетентності можливе за умови цілеспрямованого та системного підходів у рамках освітнього процесу закладу вищої освіти. Доведено, що важливим чинником розвитку ІК-компетентності студентів гуманітарних спеціальностей педагогічного профілю може стати дистанційна підтримка курсу «ІКТ в освіті». Систематичне рішення освітніх завдань за допомогою інтернет-технологій природним чином сприяє розвитку ІК-компетентності майбутніх учителів. Акцентовано увагу на тому, що необхідною умовою для розробки педагогічної моделі процесу формування ІК-компетентності є визначення змісту і структури ІК-компетентності майбутнього вчителя.
Структуризація ІК-компетентності дозволяє вибудовувати міжпредметні зв’язки й діагностувати ефективність процесу формування ІК-компетентності. Визначено набір взаємозв’язаних між собою компетенцій, що становлять ІК-компетентність студентів гуманітарних спеціальностей педагогічного профілю (технологічні компетенції (володіння різноманітним комп’ютерним обладнанням і програмним забезпеченням, мережевими технологіями, технологіями мультимедіа, презентаційними технологіями, технологіями створення портфоліо тощо); інформаційні компетенції (навички роботи з інформацією: ідентифікація, пошук, управління, інтеграція, оцінка, створення інформації, передача тощо); прикладні професійні компетенції (здатність використовувати ІКТ для проєктування й реалізації особистісно зорієнтованого процесу навчання, здійснення оцінки навчальних досягнень учнів, конструювання навчальних занять, цифрових освітніх ресурсів тощо)).
Посилання
Баранова С. Особливості формування професійної компетентності вчителя. Сучасна школа України. Шкільний світ. 2009. № 3. С. 16–18.
Біденко Л. В. Інформаційно-комунікаційна компетентність як складова професійної компетентності майбутнього вчителя російської мови. Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки. Наукові дослідження. Досвід. Пошуки. 2013. Вип. 22. С. 33–41.
Валовик О. А. Мотивація педагога як умова зростання професійної компетентності. Управління школою. 2009. № 10. С. 10–16.
Величко В. Є. Сучасні підходи до використання ІКТ у процесі підготовки майбутніх учителів математики, фізики та інформатики. Педагогіка вищої та середньої школи. Кривий Ріг: ВЦ КДПУ; Айс Принт. Вип. 3 (49), 2016. С. 17–26.
Гаврілова Л. Г., Топольник Я. В. Цифрова культура, цифрова грамотність, цифрова компетентність як сучасні освітні феномени. Інформаційні технології і засоби навчання: електронне наукове фахове видання, 2017. т. 61. № 5. С. 1–14. [Електронний ресурс]. Доступно : https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/issue/view/90.
Дейнеко С. В. Педагогічна компетентність учителя як умова та засіб гуманізації освітнього середовища. Управління школою. 2007. № 4. С. 2–7.
Семеног О. М. Сучасні інформаційні технології у професійній філологічній освіті: проблеми, пошуки, перспективи. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, досвід, проблеми: збірник наукових праць. Київ; Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. Вип. 5. С. 631–638.
Скворцова С. Професійна компетентність: зміст поняття та класифікація. Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Педагогіка. Тернопіль, 2009. № 5. С. 27–33.
Томіліна С. С. Професійна компетентність сучасного педагога. Педагогічні науки : зб. наук. пр. Херсон, 2007. Вип. 45. С. 368–371.
Чернікова Л. А. Сутність ІКТ-компетентності педагога. ПостМетодика. 2009. №4 (88). С. 46–51.
