РОЛЬ ХАРКІВСЬКОГО ІНСТИТУТУ ШЛЯХЕТНИХ ДІВЧАТ У СТАНОВЛЕННІ ЖІНОЧОЇ ОСВІТИ НА ТЕРИТОРІЇ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ В ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2077-1827.2(108)2025.339989Анотація
У статті здійснено аналіз історії створення та розвитку Харківського інституту шляхетних дівчат – одного з перших жіночих освітніх закладів на території Лівобережної України. Розглянуто соціально-економічні передумови заснування інституту, його організаційну модель, кадрове забезпечення та особливості функціонування впродовж XIX – початку XX століття.
Значну увагу приділено ролі Харківського товариства доброчинності та внеску видатних діячів Харкова описуваного періоду в організацію освітнього процесу. У статті висвітлено впровадження статутних документів, принципи виховання дівчат дворянського походження, соціальний склад вихованок, система пільг, стипендій та умови вступу. Проаналізовано виховні та педагогічні засади, що були покладені в основу діяльності інституту, ураховуючи регламентоване перебування вихованок у закладі, морально-релігійне виховання, дисципліну та навчальну програму.
Окрему увагу приділено освітнім обмеженням та викликам, які стояли перед інститутом, зокрема уніфікованості освітнього процесу, слабкій науковій підготовці та надмірній опіці над дівчатами. У статті підкреслено значення Харківського інституту шляхетних дівчат у контексті загального розвитку жіночої освіти на території України, його вплив на формування традицій педагогічної підготовки та роль у подальшій демократизації освіти.
Особливий акцент зроблено на взаємозв’язку між освітніми практиками інституту та загальними тенденціями модернізації суспільства. Здійснено спробу оцінити історико-культурне значення інституту як одного з інструментів формування нової жіночої ідентичності в умовах імперського освітнього простору.
Посилання
Баженов, Н. (1912). Минуле Харківського інституту шляхетних дівчат. Південний край. Харків.
Бражко, Я. М. (2025). Розвиток педагогічної освіти на Лівобережній Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. Гуманізація навчально-виховного процесу, (1(107), 154–165.
Гніп, М. (1930). Початкова освіта на Слобожанщині першої половини ХІХ ст. Збірка наук. дослід. каф. історії української літ. Харків.
Державна стратегія забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року: розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2022 р. № 752-р. (2022). Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-2022-р#Text
Жебильов, Н. (1912). Історичний обрис діяльності Харківського інституту шляхетних дівчат за 100 років його існування. Харків.
Історичний обрис діяльності Харківського інституту шляхетних дівчат за 100 років його існування (з 1812 по 1912 рік) (1901). Південний край, (7148). Харків.
Каленик, О. В. (2011). Харківський інститут шляхетних дівчат як осередок педагогічної освіти на Слобожанщині. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, (42), 79–85.
Квітка-Основ’яненко, Г. Ф. (1981). Про Харків та повітові міста Харківської губернії. (Т. 7). Київ: Наукова думка.
Лазаревич, І. П. (1883). Діяльність жінок. Харків: Тип. Зільберберга.
Лібіна, А. (1912). Статистичний довідник по Харківський губернії. Харків.
Про освіту (Закон України). № 2145-VIII. (2017). Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19
Рижкова, М. С. (2013). Освіта жінок у Харківській губернії: історико-педагогічний аспект. Харків: Укр. інж.-пед. акад.
Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року: розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.12.2022 р. №1163-р. (2022). Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1163-2022-р#Text
Сухенко, Т. (2000). Інститути шляхетних дівчат в Україні в ХІХ столітті. Етнічна історія народів Європи, (7), 80–84.
Харківський інститут шляхетних дівчат (до сторічного ювілею) (1912). Південний край, (10986), 6. Харків.