ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ: СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2077-1827.2(108)2025.339918Анотація
У статті наголошено, що дистанційне навчання є дієвим інструментом для підвищення кваліфікації в закладах післядипломної освіти, що сприяє об’єднанню зусиль дорослого учня (навчатися) та викладача (навчати). Звернено увагу, що визначення вітчизняними вченими сутності досліджуваного поняття та особистий досвід уможливили окреслити дистанційне навчання в закладі післядипломної педагогічної освіти як одну з форм організації освітнього процесу підготовки й перепідготовки педагогічних працівників, що сприяє передачі та засвоєнню психолого-педагогічних знань, умінь, навичок і здібностей у межах конкретного предмета, коли заняття здійснюються з використанням сучасних ІКТ і медіаресурсів (Інтернет, соціальні мережі, мобільні додатки тощо) за умови територіальної віддаленості викладача й здобувача (педагогічного працівника), незалежності та автономії дорослих учнів та забезпечує їхню подальшу продуктивну професійно-педагогічну діяльність. Акцентовано, що головною метою дистанційного навчання в закладі післядипломної педагогічної освіти є надання освітніх послуг дорослим учням, незалежно від їх місця знаходження та фізичних можливостей, підвищення якості освіти, конкурентоспроможності фахівця через створення єдиного інформаційного простору закладу освіти та застосування в процесі навчання сучасних ІКТ за певними освітніми рівнями відповідно до державних стандартів освіти, за програмами підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Виокремлено особливості дистанційного навчання в закладах післядипломної педагогічної освіти. Констатовано, що дистанційне виховання в закладах післядипломної педагогічної освіти спрямоване на формування професійної, комунікативної, інформаційно-цифрової, самоосвітньої компетентності педагогічних працівників.
Посилання
Бендерець, Н.М., & Борбіт, А.В. (2011). Дистанційна форма підвищення кваліфікації педагогічних кадрів в Київській області: реалії, проблеми, перспективи. Народна освіта. (2 (14)). URL: https://surl.lu/tfnong
Войтовська, О.М. (2015). Дистанційна форма навчання в системі післядипломної педагогічної освіти. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Педагогіка. (1). 24–29.
Купрієвич, В. (2017). Дистанційне навчання в системі підвищення кваліфікації як засіб професійного самовдосконалення керівників професійно-технічних навчальних закладів. Післядипломна освіта в Україні. (1). 94–97.
Лук’янова, Ю.М. (2019). Smart-технології як шлях до smart-освіти у вищих навчальних закладах. Інноваційна педагогіка. (18 (3). 60–63.
Ляхоцька, Л. (2018). Дистанційна технологія навчання в післядипломній педагогічній освіті: навч. посібник / НАПН України, ДВНЗ «Ун-тет менедж. освіти», АНВО України. Київ.
Нестеренко, С.С., & Наголюк, О.Є. (2024). Основні завдання, структура та функції системи управління підвищенням кваліфікації педагогічних працівників за дистанційною формою навчання. Київський економічний науковий журнал. (6). URL: https://surl.li/bdawwq
Олійник, В.В., & Гравіт, В.О. (2001). Дистанційне навчання в післядипломній педагогічній освіті: організаційно-науковий аспект. Післядипломна освіта в Україні. (1). 39–44.
Олійник, В.В., Биков, В.Ю., & Гравіт, В.О. (2010). Підвищення кваліфікації керівних кадрів професійно-технічних навчальних закладів за дистанційною формою навчання: навч. посіб. Київ.
Пилаєва, Т.В. (2012). До питання про історію розвитку теорій дистанційного навчання. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. праць / редкол.: Т.І.Сущенко (голов. ред.) та ін. Запоріжжя, (22 (75)). 45–50.
Про вищу освіту: Закон України від 01.01.2014 р. (зі змінами від 08.01.2025 р. № 4186-IX). Відомості Верховної Ради (ВВР), 2025, № 11–14, ст. 35. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text
Соснова, І. (2024). «Дистанційне навчання» та «післядипломна педагогічна освіта»: сутність і сучасне розуміння. Гуманізація навчально-виховного процесу / За заг. ред. С.А.Саяпіної. Краматорськ: Видавництво ЦТРІ «Друкарський дім» (2(106)). 156–166.
Ткаченко, Л.В., & Хмельницька, О.С. (2021). Особливості впровадження дистанційного навчання в освітній процес закладу вищої освіти. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальній школах. (75 (3). 91–96.
Шуневич, Б.І. (2018). Порівняльний аналіз сучасних зарубіжних теорій дистанційного навчання. Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, (12). 275–282.
Garrison, D., Shale, D. (1987). Mapping the boundaries of distance education: Problems in defining the field. The American Journal of Distance Education. (1 (1)). 7–13.
Keegan, D. (1996). Foundations of distance education. London and New York: Routledge. 3rd revised edition.
Peraton, H. (1988). A theory for distance education. Distance education: International perspectives / Sewart D., Keegan D., Holmberg B. (eds.). New York: Routledge, 34–45.
Verduin, J.R., Clark, T.A. (1991). Distance Education: The Foundations of Effective Practice. San Francisco: Jossey-Bass Publishers.