ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ПЛАТФОРМ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2077-1827.2(108)2025.339917Анотація
У статті зазначено, що цифровізація освіти в Україні потребує об’єднання зусиль учених і практиків педагогічної та психологічної наук, фахівців цифрових технологій для міждисциплінарного розв’язання сучасних проблем організації освітнього процесу за умови використання цифрових платформ. На основі аналізу наукових поглядів вітчизняних і зарубіжних учених виокремлено мету, завдання, функції, характеристики, особливості цифрових платформ. Узагальнено наукові погляди представників психолого-педагогічних досліджень і визначено цифрові платформи для закладів післядипломної педагогічної освіти як відкрите освітнє інформаційно-комунікаційне середовище, що забезпечує вільний доступ слухачів до навчальної інформації, сприяє демократичності, продуктивності, активізації взаємодії, інтерактивності, доступності, індивідуалізації, диференціації, об’єктивному оцінюванню навчання. Звернено увагу, що для підвищення якості освіти, демократичності навчання в закладах післядипломної освіти використовують такі платформи: Moodle, Google Classroom, Canvas, Microsoft Office 365, Kiddom, Edmodo, Prometheus, Сoursera, edX, Udemy, Udacity, Stanford online тощо. Констатовано, що використання цифрових платформ в освітній діяльності закладів післядипломної освіти сприяє задоволенню різноманітних навчальних стилів і вподобань, спільному навчанню, зворотному зв'язку й оцінюванню в режимі реального часу, активній взаємодії між здобувачами, здобувачами та викладачем на відстані, відкриває широкі можливості для експериментального навчання завдяки використанню імерсивних технологій, трансформує можливості безперервної освіти та навчання впродовж життя для професіоналів на всіх етапах їхнього кар'єрного росту, посилює співпрацю та взаємозв'язок між здобувачами, викладачами, ученими й експертами з усього світу й підвищує якість освіти, формує компетентного фахівця та як результат посилює конкурентоспроможність педагогів на ринку освітніх послуг.
Посилання
Вишневський, О.С. (2018). Цифрові платформи як ядро цифровізації економіки. Цифрова економіка : збірник матеріалів Національної наук.-метод. конф. (4–5 жовтня 2018 р. Київ). Київ: КНЕУ, 63–66.
Гуревич, Р.С. (2005). Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях: навч. посіб. для студ. пед. ВНЗ і слухачів ін-тів післядипломної пед. освіти. Вінниця: ООО «Планер».
Железнякова, Е.Ю., & Зміївська, І.В. (2024). Цифрова платформа як інструмент цифровізації освіти. Бізнес Інформ. (3). 129–135.
Морзе, Н.В., Базелюк, О.В., Воротнікова, І.П., Дементієвська, Н.П., Захар, О.Г., Нанаєва, Т.В., Пасічник, О.В., & Чернікова, Л.А. (2019). Опис цифрової компетентності педагогічного працівника (проєкт). Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. (спецвип.). 1–53.
Осадча, К., Осадчий, В., Спірін, О., & Круглик, В. (2021). Реалізація індивідуалізації та персоналізації навчання засобами MOODLE. Молодь і ринок. (1 (187)). 38–43.
Про Концепцію Національної програми інформатизації: Закон України від 04.02.1998 р. № 75/98-ВР (зі змінами від 16.12.2020 р. № 1089-IX). Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, № 27-28, ст. 182 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/ 75/98-вр/ed20220101#Text
Січкаренко, К.О. (2018). Цифрові платформи: підходи до класифікації та визначення ролі в економічному розвитку. Причорноморські економічні студії. (35(2)). 28–32.
Сотніченко, Ю. (2024). Роль цифрових платформ в підвищенні якості освіти фахівців з телекомунікації. Педагогічна Академія: наукові записки. (9). URL: https://pedagogical-academy.com/index.php/journal/article/view/273
Стинська, В., Ящишин, З., Янків, О., & Стинський, В. (2021). Використання цифрових освітніх платформ у процесі підготовки майбутніх викладачів ЗВО. Молодь і ринок. (5/191). 21–25.
Bonina, C., Koskinen, K., Eaton, B., & Gawer, A. (2021). Digital platforms for development: Foundations and research agenda. Information Systems Journal. (31(6)). 869–902.
Castell, C., Kiefer, J., Schubach, S., Schumann, Jan H., Graf-Vlachy, L., & König, A. (2021). Integrating digital platform dynamics into customer orientation research: A systematic review and research agenda. Journal of Business Research. (63). URL: https://surl.lu/fdevrf
Seungyeon, H., Yujun, P., Jongpyo, K., & Seongcheol, K. (2023). Research trends of digital platforms: A survey of the literature from 2018 to 2021. Telecommunications Policy. (47(8)). URL: https://surl.li/tzlrrf
Xiaonan, Q., & Tianyi, F. (2022). Land rent theory and rent research of digital platform enterprises. Journal of Digital Economy. (2). 52–63.
Yuni, W. (2022). Rightful resistance: How do digital platforms achieve policy change? Technology in Society. (74). URL: https://surl.li/qbluqg