ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ СЕРЕДОВИЩ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті розглянуто особливості створення та використання цифрового освітнього середовища у процесі професійної підготовки майбутніх викладачів закладів вищої освіти. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та цифровізацією освіти, що докорінно змінюють формат взаємодії між учасниками освітнього процесу, методи організації навчання та підходи до формування професійних компетентностей викладача нового покоління. Цифрове освітнє середовище розглядається не як сукупність технічних засобів, а як інтегрована педагогічна система, що має власні функції, структуру, принципи побудови та потенціал впливу на розвиток особистості майбутнього фахівця. У статті визначено основні функції цифрового освітнього середовища ‒ освітню, комунікаційну, адаптаційну, діагностичну та організаційну. Показано, що за умови педагогічно обґрунтованого використання цифрове середовище сприяє підвищенню мотивації здобувачів, забезпечує варіативність форм і методів навчання, активізує самостійну діяльність і професійну рефлексію. Особливу увагу приділено необхідності формування цифрової компетентності майбутніх викладачів, що охоплює не лише володіння технічними засобами та сервісами, а й здатність критично оцінювати й адаптувати цифрові інструменти відповідно до дидактичних цілей та особливостей освітнього контексту. Автором проаналізовано виклики, що супроводжують впровадження цифрових освітніх середовищ у практику ЗВО: цифрова нерівність, неоднорідність ІК-компетентностей серед здобувачів і викладачів, ризики формалізації цифрової освіти та етичні аспекти онлайн-комунікації. Обґрунтовано, що для ефективної реалізації потенціалу цифрового середовища необхідно цілісно інтегрувати його компоненти у зміст і структуру освітніх програм, забезпечити підвищення кваліфікації педагогів, а також створити сприятливі організаційно-методичні умови на рівні закладу освіти. Підкреслено, що цифрове освітнє середовище не має залишатися допоміжним елементом у підготовці майбутнього викладача, а повинно розглядатися як стратегічно важлива складова сучасної вищої педагогічної освіти. Перспективами подальших досліджень визначено розробку моделей цифрової компетентності, критеріїв якості цифрової взаємодії в освітньому процесі, а також вивчення психологічних та аксіологічних аспектів цифрової трансформації вищої школи.