ЛІДЕРСТВО В ОСВІТІ В УМОВАХ КРИЗИ ТА НЕВИЗНАЧЕНОСТІ: АДАПТИВНІ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ

Анотація

У сучасному освітньому просторі, що перебуває під впливом безпрецедентних глобальних криз та постійної невизначеності, ефективне лідерство стає вирішальним чинником забезпечення стабільності та розвитку закладів освіти. Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню та розробці адаптивних стратегій лідерства, необхідних для успішного управління освітніми установами в умовах перманентних викликів, зокрема спричинених воєнним станом та швидкою технологічною трансформацією.

Дослідження визначає сутність освітнього лідерства, підкреслюючи його відмінності від суто менеджерських функцій та фокус на формуванні цінностей та людського капіталу. Проаналізовано ключові теорії лідерства, релевантні для кризових умов: трансформаційне, адаптивне та розподілене лідерство, а також роль емоційного інтелекту лідера. Особлива увага приділена концептуалізації понять "криза" та "невизначеність" у системі освіти, що дозволило чітко розмежувати їх та визначити специфічні управлінські потреби.

Центральним науковим результатом є обґрунтування ролі адаптивного лідерства у подоланні кризових ситуацій, включаючи здатність лідера діагностувати адаптивні виклики та мобілізувати колектив до спільних змін. Розглянуто особливості прийняття рішень за умов дефіциту інформації, необхідність колективної роботи та використання сценарного планування. Підкреслено життєво важливе значення прозорої комунікації та формування довіри для забезпечення психологічної стабільності та згуртованості освітніх колективів. Окремо висвітлено питання розвитку стійкості (resilience) лідерів та педагогічних команд, а також стратегії впровадження інноваційних підходів та цифрових технологій для підтримки безперервності освітнього процесу та модернізації закладів освіти в умовах кризи. Запропоновані адаптивні стратегії сприяють підвищенню організаційної спритності та стійкості освітньої системи.