ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ У СИСТЕМІ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2077-1827.2(108)2025.339507Анотація
У статті досліджено актуальну проблему розвитку цифрової компетентності викладачів педагогічних університетів в умовах цифрової трансформації освітнього середовища. Обґрунтовано, що стрімке впровадження цифрових технологій у сферу освіти вимагає від науково-педагогічних працівників не лише володіння цифровими інструментами, а й здатності до їх ефективного та критичного застосування у навчальному процесі. Традиційна система підвищення кваліфікації не завжди здатна оперативно реагувати на динамічні виклики цифровізації, тому особлива увага приділяється потенціалу неформальної освіти як гнучкого інструменту професійного розвитку.
У межах дослідження визначено та теоретично обґрунтовано сукупність педагогічних умов, що забезпечують ефективне засвоєння цифрових навичок і стимулюють професійний розвиток викладачів. Зокрема, акцент зроблено на важливості мотиваційної підтримки, що сприяє залученню педагогів до процесу цифровізації, та забезпечення змістового й методичного наповнення, орієнтованого на сучасні вимоги освітньої практики. Окремо розглянуто роль інноваційних освітніх технологій у контексті неформального навчання як одного з ключових чинників безперервного розвитку цифрової компетентності. Проаналізовано сучасні наукові підходи до цифровізації вищої освіти, а також результати провідних вітчизняних і зарубіжних досліджень у сфері професійної підготовки педагогів. Увагу зосереджено на створенні умов, що сприяють підтримці внутрішньої мотивації викладачів, адже саме вона є важливим чинником їх активної участі у цифрових трансформаціях освітнього процесу.
У статті також окреслено перспективи впровадження запропонованих педагогічних умов у практику підвищення кваліфікації викладачів педагогічних університетів, з метою підвищення ефективності освітнього процесу та забезпечення його відповідності сучасним викликам. Матеріали дослідження можуть бути використані під час розробки програм професійного розвитку, освітніх політик та стратегій цифровізації педагогічної освіти.
Посилання
Биков, В.Ю., & Литвинова, С.Г. (2021). Концептуальні засади цифрової трансформації освіти. Український педагогічний журнал, 4, 15-25. Вилучено з https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/728620/1/UPJ_2021_04_web%20%281%29.pdf
Воротникова, І.П. (2019). Умови формування цифрової компетентності вчителя у післядипломній освіті. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету, 6, 101-118.
Калюжна, Т. (2024). Інтеграція цифрових технологій в освіту дорослих: цифрова компетентність науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти. Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, (4), 176-182. Вилучено з https://doi.org/10.31891/pcs.2024.4.25
Кремень, В.Г., Биков, В.Ю., Ляшенко, О.І., Литвинова, С.Г., Луговий, В.І., Мальований, Ю.І., Пінчук, О.П., & Топузов, О.М. (2022). Науково-методичне забезпечення цифровізації освіти України: стан, проблеми, перспективи: наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Науково-методичне забезпечення цифровізації освіти України: стан, проблеми, перспективи», 18-19 листопада 2022 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 4(2), 1-49. Вилучено з https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4223
Кузан, Г. (2022). Діджиталізація освітнього процесу і дистанційне навчання в Україні: виклики, проблеми, перспективи. Молодь і ринок, 9(207). Вилучено з https://doi.org/10.24919/2308-4634.2022.271161
Литвинова, С.Г. (2022). Цифровізація освіти: педагогічні пріоритети / Національна академія педагогічних наук України. Вилучено з https://naps.gov.ua/ua/press/about_us/2545/
Мосьпан, Н. (2021). Вища освіта та ринок праці в Україні: десятиліття взаємодії. Освітологічний дискурс, 32(1), 20-38.
Смирнова, І.В. (2022). Цифровізація освіти як сучасна вимога інформаційного суспільства. Науковий вісник МНУ ім. В.О. Сухомлинського, 2(58), 34-42.
Müller, K., & Schmidt, R. (2019). Digital learning platforms and teacher adaptation in Germany. Journal of Educational Research, 58(2), 145-161. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.jer.2019.02.145
