ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ НЕЙРО-КІНЕЗІОЛОГІЧНОЇ ГІМНАСТИКИ У ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ НА ЗАНЯТТЯХ З КОРЕКЦІЇ ДИСГРАФІЇ ОБУМОВЛЕНОЇ НЕРІЗКО ВИРАЖЕНИМ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ

Автор(и)

  • Сабіна Іванчук
  • Юлія Храмова
  • Анна Сорокіна

DOI:

https://doi.org/10.31865/2077-1827.1(107)2025.327078

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей використання нейро-кінезіологічної гімнастики на заняттях з корекції дисграфії у здобувачів початкової освіти з нерізко вираженим загальним недорозвитком мовлення. У роботі розглядається вплив нейро-кінезіологічних вправ на розвиток пізнавальних і моторних функцій дітей, зокрема на покращення координації рухів, міжпівкульної взаємодії, уваги та здатності до навчання.

Мета статті полягає в розкритті можливостей використання нейро-кінезіологічної гімнастики у подоланні дисграфії у здобувачів початкової освіти з нерізко вираженим загальним недорозвитком мовлення відповідно порушеного або дефіцитарного нейропсихологічного механізму, що лежить в основі навички писемного мовлення.

Наголошено, що для ефективного навчання дітей молодшого шкільного віку важливо забезпечити злагоджену роботу обох півкуль мозку та розвинути міжпівкульну взаємодію. У статті представлені приклади вправ, що сприяють активізації нейропсихологічних процесів, зокрема «Марш», «Млин», «Робот», «Оптимізатор», «Руки-ноги», «Окорухи», «Парад». Зазначено, що ці вправи не потребують спеціальної фізичної підготовки дітей і можуть бути виконані в умовах навчального процесу. Для їх виконання пропонується використовувати різноманітне обладнання, таке як резинки, масажні килимки, Су-джок, набори камінців «Марблс», нейроплигалку, балансири (ручний, ножний), кінезіологічну доріжку, долоні та стопи з шипами, кульки і кільця голчасті, масажні м’ячі та кульки. Ці інструменти допомагають активізувати нервову систему, покращують координацію рухів, стимулюють розвиток міжпівкульної взаємодії та сприяють комплексному розвитку дитини.

Зроблено висновок, що регулярне використання таких вправ та інструментів забезпечує покращення просторових уявлень, розвитку усвідомлення схеми тіла та підвищення когнітивних функцій, що є важливими етапами у корекції проблем письма у дітей з дисграфією.

Посилання

Журавльова Л. С. Комплексний аналіз порушень письма у дітей молодшого шкільного віку. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія «Педагогіка». 2018. С. 78–73.

Рібцун Ю.В. Роль латералізації функцій головного мозку в навчанні дітей із вадами мовлення. Вісник Інституту розвитку дитини : зб. наук. пр. 2013. № 26. С. 95–98. URL: https://lib.iitta.gov.ua/5844/ (дата звернення 21.01.2025).

Тарасун В. В. Модель процесу породження писемного мовлення як особливої форми комунікації. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 19: Корекційна педагогіка та психологія : збірник наукових праць. Київ : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. Вип. 29. С. 29‒102.

Чередніченко Н. В. Попкова О. С. Зміст та методика формування передумов до засвоєння фонетико-графічних умінь та навичок у молодших школярів із порушеннями мовленнєвого розвитку в умовах корекційного навчання. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 19: Корекційна педагогіка та психологія: збірник наукових праць. Київ : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018. Вип. 35. С. 99–105.

Шеремет М. К., Коломієць Ю. В. Нейропсихологічний аспект готовності до шкільного навчання дітей із тяжкими порушеннями мовлення. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та психологія : збірник наукових праць. Київ : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2016. Вип. 23. С. 240–247.

Carwey D. W. Dysgraphia: Why Johnny Can’t Write: A Handbook for Teachers and Parents 3rd Edition. 2000.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-24