ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ЯК АКТУАЛЬНА ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Автор(и)

  • Олена Коркішко
  • Артем Коркішко
  • Євген Назаренко

DOI:

https://doi.org/10.31865/2077-1827.1(107)2025.326959

Анотація

У статті наголошено, що в контексті глобалізації одне з перших місць посідає культурна інтеграція, тому висуваються більш жорсткі вимоги до всіх компетентностей майбутнього педагога, зокрема й комунікативної. Зазначено, що професійно-педагогічна комунікація є засобом здійснення професійної діяльності педагога, майстерність якого має ґрунтуватись, з одного боку, на спеціальних професійних знаннях та різнобічних фахових уміннях, а з іншого, на вмінні здійснювати обмін інформацією з усіма учасниками освітнього процесу, досягаючи взаєморозуміння. Звернено увагу, що в сутності поняття «комунікативна компетентність» переважно трапляються такі компоненти: динамічна комбінація знань про комунікацію; готовність до спілкування; сукупність умінь і навичок, необхідних для ефективного спілкування; комунікативні здібності; здатність здійснювати ефективну комунікацію; сформованість професійно важливих якостей, необхідних для свідомої регуляції комунікативної поведінки, та акцентовано, що комунікативна компетентність – це ядро професіоналізму педагога, а сутність педагогічної діяльності становить взаємодію зі студентами. Виокремлено три компоненти щодо дослідження зазначеної дефініції: мотиваційний (відображає стійкість й усвідомленість знань, мотивацію на досягнення успіху в педагогічній галузі та самовдосконалення комунікативної компетентності), операційний (відображає ступінь сформованості умінь і навичок застосовувати комунікативні знання в процесі освітньої діяльності) та особистісний (відображає ступінь самовдосконалення в комунікативній галузі педагогічної діяльності). Констатовано, що комунікативна компетентність викладача вищої школи – це складник базової характеристики професійної підготовки викладача, що поєднує в собі лінгвістичний, психологічний та педагогічний зміст та дозволяє здійснювати цілеспрямовану освітню діяльність завдяки систематичному діловому спілкуванню, ґрунтуючись на динамічній комбінації комунікативних знань, умінь, навичок і досвіді педагогічної діяльності.

Посилання

Волкова, Н.П., & Лебідь, О.В. (2020). Формування комунікативної компетентності майбутніх докторів філософії в умовах аспірантури. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Дніпро: ТОВ «Роял Принт». Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки. (2 (20)). 168–179.

Касярум, К.В. (2013). Комунікативна компетентність викладача вищої школи. Наукова скарбниця освіти Донеччини. (2). 24–27.

Лущик, Ю., Пікулицька, Л., & Циганок, Г. (2020). Комунікативна компетентність викладача ЗВО як складова професійної компетентності. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. (5-6 (99-100)). 71–85.

Мимренко, О. (2021). Розвиток комунікативної компетентності як складової професійного зростання педагогічних працівників закладів професійної освіти. Professional Pedagogics, (1(22)). 69–81.

Паламарчук, Л.М., Олендр, Т.М. (2018). Формування комунікативної компетентності майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей у контексті міжпредметної інтеграції. Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії». № 6. Кн. 2. Том IV (82): Спеціальний тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». Київ: Гнозис, 475–488.

Петрук, В. (2021). Комунікативна компетентність фахівця соціальної сфери як складник його професійної діяльності. Humanitas, (2). 44–50.

Професійно-педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу: навчальний посібник / за ред. І.Л.Холковської. Вінниця: ТОВ «Нілан ЛТД», 2017. 144 с.

Сипченко, О., Гарань, Н., & Бойко, І. (2022). Комунікативна компетентність викладача як важлива складова професіоналізму. Гуманізація навчально-виховного процесу / За заг. ред. доктора пед. наук, проф. С.А.Саяпіної. Краматорськ: Видавництво ЦТРІ «Друкарський дім», (2 (102)). 26–35.

Чеботарьова, І. О. (2014). Комунікативна компетентність: теоретичний аспект. Наукові записки кафедри педагогіки. (36). 205–215.

Canal, M. (1983). From Communicative Competence to Communicative Language Pedagogy / Richards J. and Schmidt R., (eds.). Language and Communication. London: Longman, 2–27.

Hymes, D. (1979). On Communicative Competence / C.J.Brumfit and K.Johnson (Eds.). The Communicative Approach to Language Teaching. London, 5–27.

Savignon, S. (1995). Evolution of Communicative Competence The ACTFL Provisional Proficiency Guidelines. The Modern Language Journal, (95). 129–134.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-24