СЕМІОТИЧНИЙ ПІДХІД У ШКІЛЬНОМУ КРАЄЗНАВСТВІ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2077-1827.2(106)2024.315110Анотація
У статті розглянуто семіотику як науку про знаки та їх значення, за допомогою яких можна аналізувати та інтерпретувати культурно-історичні явища в контексті певної території. З’ясовано, що краєзнавство дає можливість здобувачам освіти досліджувати локальну історію та культуру, формувати особистісний зв’язок з рідним краєм, розвивати знання про світ.
Визначено роль семіотичних підходів у сфері шкільного краєзнавства. На основі аналізу сучасних освітніх парадигм та викликів сьогодення обґрунтовано необхідність використання семіотичних методів для дослідження культурної спадщини регіону. Семіотичний підхід дає змогу розширити пізнання, тобто вийти за межі фактологічного опису, досліджувати глибинні смисли, закладені в культурних кодах, символах, міфах.
Вагомим є формування критичного мислення: здобувачі освіти навчаються аналізувати інформацію, виявляти прихований смисл, розпізнавати маніпуляції. Семіотичний підхід дає можливість розвинути креативність, що є стимулом учнів до творчого осмислення культурної спадщини, створення власних інтерпретацій; зміцнити національну ідентичність. Застосування семіотичного підходу в краєзнавстві сприяє формуванню почуття належності до свого краю, поваги до його історії та культури.
Представлено теоретико-методичні можливості для шкільного краєзнавства; підкреслено важливість міжпредметних зв’язків під час імплементації семіотичного підходу в краєзнавстві. Особливу увагу в статті звернено на практичне застосування семіотичного підходу в шкільному краєзнавстві. Для ефективного проведення таких досліджень пропонуються різноманітні методичні прийоми, зокрема, створення карт знань, порівняльний аналіз, інтерпретація образів. Зазначено, що семіотичний підхід сприяє розвитку в здобувачів освіти таких ключових компетентностей, як критичне мислення, креативність, комунікативні навички.
Посилання
Андрейчук, Н. І. (2016). Тлумачення мовного знака в загальній теорії знаків Ч. С. Пірса: філософське підґрунтя. Нова філологія, (68), 121–129. URL: http://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/337
Балинська, О. М. (2013). Семіотика права. Львів: ЛьвДУВС.
Бондаренко, Г. (2011). Теоретичні та методологічні проблеми історичного краєзнавства. Краєзнавство,3, 23–29.
Бусел, В. Т. (2004). Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ.
Вяткіна, Н. (2021). Референційні механізми деконструкції культурних кодів, досвіду і ментальної історії з погляду логіки і семіотики. Гарадашук, Т. В. (ред.). Семіотичний аналіз явищ культури (С. 172–219). Київ, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.
Гардашук, Т. (2021). Дослідницьке поле та методологічні підходи біо- та екосеміотики. Гарадашук, Т. В. (ред.). Семіотичний аналіз явищ культури (с. 219–275). Київ, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.
Кассен, Б. (2024). Європейський словник філософій: український контекст. Лексикон неперекладностей. (Т. 5). Київ: ДУХ I ЛIТЕРА.
Кисляковська, І. (2014). Перед-досвідне знання у науках про природу. Філософська думка, 4, 80–89.
Коваль, А. П. (2001). Знайомі незнайомці: походження назв поселень України. Київ: Либідь.
Кохан, Я. (2021). Логічні основи теорії культури. Гарадашук, Т. В. (ред.). Семіотичний аналіз явищ культури (с. 304–338). Київ, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.
Кривуля, О. М. (2010). Філософія. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна.
Лівицька, І. А. (2020). Лінгвістичний потенціал біосеміотики в дослідженні знакових систем. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences, VIII(38), I.: 230.
Маєвський, О. (2021). Кластерний аналіз і механіка досвіду. Гарадашук, Т. В. (ред.). Семіотичний аналіз явищ культури (с. 350–393). Київ, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.
Мандебура, О. С. (1997). Проблеми української етнографії в науковій спадщині Миколи Сумцова (дис... канд. іст. наук). Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, Україна.
Омельянчик, В. (2021). Логічний аналіз семіотичних структур культури (Греймс, Лютер, Джеймсон). Гарадашук, Т. В. (ред.). Семіотичний аналіз явищ культури (с. 83–141). Київ, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.
Про освіту (Закон України). № 2145-VIII (2017). Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text.
Про повну загальну середню освіту (Закон України). № 463-ІХ. (2020). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
Прокопчук, В. С. (2004). Під егідою Українського комітету краєзнавства. Кам’янець-Подільський: Абетка-Нова.
Прокопчук, В. С. (2010). Шкільне краєзнавство. Кам’янець-Подільський: Кондор.
Сосюр, Ф. (1998). Курс загальної лінгвістики. Київ: Основи.
