РОЛЬ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ФОРМУВАННІ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ

Анотація

Прискорений розвиток цифрових технологій призвів до глибокої трансформації у сфері вищої освіти, змінюючи традиційні методи викладання та навчальні практики студентів. У цій статті досліджується ключова роль, яку відіграють цифрові технології у формуванні самоосвітньої компетентності майбутніх викладачів вищої школи. У сучасному швидко змінюваному освітньому середовищі від педагогів вимагається не лише ефективне викладання, але й постійне оновлення власних знань та навичок для збереження їх актуальності у професії. Здатність до самостійного навчання стає все більш важливою. Цифрові інструменти, такі як онлайн-платформи, системи управління навчанням (LMS) та відкриті освітні ресурси (OER), пропонують різноманітні та гнучкі траєкторії навчання, надаючи майбутнім педагогам можливість самостійно здобувати, оцінювати та застосовувати знання. Ці технології сприяють доступу до новітніх досліджень, розширюють можливості глобальної співпраці та дозволяють налаштовувати навчальний процес відповідно до індивідуальних потреб та переваг. Однак розвиток самоосвітньої компетентності через цифрові технології супроводжується викликами. Ефективність використання цих інструментів значною мірою залежить від кількох ключових чинників, таких як цифрова грамотність учнів, їхня мотивація до безперервного навчання та структура підтримки, що надається у межах програм підготовки педагогів. Без належного керівництва студенти можуть стикатися з труднощами, включаючи перевантаження інформацією або нездатність ефективно керувати великою кількістю доступних цифрових ресурсів. У статті підкреслюється важливість підготовки майбутніх педагогів до орієнтації у цифрових навчальних середовищах та їх інтеграції у професійний розвиток. Результати дослідження свідчать, що цифрові технології можуть значно покращити самоосвітню компетентність, але їхній успіх залежить від стратегічного та збалансованого впровадження. Дослідження завершується рекомендаціями щодо подальшого вивчення конкретних цифрових інструментів та педагогічних стратегій, які найбільш ефективно сприяють навчанню протягом життя та безперервному професійному зростанню педагогів, що дозволяє їм залишатися гнучкими та ефективними в умовах постійно змінюваного освітнього середовища.