ПРОФЕСІЙНА САМОСВІДОМІСТЬ ПЕДАГОГА У ВИМІРІ СВІТОВИХ ТЕНДЕНЦІЙ

Анотація

В статті розглядаються питання щодо теоретико-методологічного аналізу досліджень світових учених професійної свідомості людини, зокрема самосвідомості фахівців в освіті. Представлено позиції відомих наукових шкіл їх теоретичні засади та переконання в тому що самосвідомість є необхідним і дієвим компонентом процесу саморозвитку особистості, внутрішнім психологічним механізмом запуску ефективної діяльності; можливістю та психологічним чинником впливу на процеси саморегуляції, довершеною умовою для формування мотивації, самооцінки та якості спілкування, психологічних установок на сприймання та прийняття людей з іншими етнопсихологічними стратегіями, поглядами та поняттями.

Зазначено, що мозок людини відіграє основну роботу у забезпеченні чистоти думки, переконань, чутливості, емоційної гармонії та розуміння сутності явищ повсякденного життя.

 Представлено розуміння різними авторами свідомості, зокрема самосвідомості дослідниками різних світових наукових шкіл філософського, гуманістичного, біхевіристичного, когнітивного, соціально-когнітивного спрямування які можуть конкурувати між собою, мати різну методологію, проте їхнє розуміння свідомості дозволяє переосмислювати на методологічному рівні проблему формування самосвідомості тих, хто навчає, виховує, реабілітує, здійснює корекцію і компенсацію осіб із особливими освітніми потребами. Вже в минулому залишилось тоталітарні погляди на вихованців, на ролі і функції педагогів які виконували завдання формувати змалечку страх, тривогу, паніку, психологічний тиск та негативний вплив на психіку дитини, щоб вона змалечку думала і говорила як їй це скерують, не маючи власної думки. Це було і завданням фахівців яким не дозволялося, тобто, не було в тренді робити аналітичні операції, висновки та узагальнення, представляти власну думку, опрацьовувати ту літературу яка обмежувала їх свідому тенденцію до саморозвитку та самовдосконалення.

В статті представлено погляди окремих світових учених (А. Бандури, Д. Деннета, Дж. Серля, А. Ревонеуо) та інших на цінності наукового пізнання взаємостосунків суб’єктів оточуючого світу.