СТРАТЕГІЇ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ДЛЯ РОЗШИРЕННЯ ГЕНДЕРНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ У НАВЧАННІ ТА РОЗВИТКУ УЧНІВСТВА У СІЛЬСЬКИХ ГРОМАДАХ УКРАЇНИ

Анотація

Метою публікації є розкриття та оцінка наявних практик, які застосовуються в закладах загальної середньої освіти у сільських громадах й впливають на гендерні можливості у навчанні та розвитку учнівства; встановлення основних перешкод та недоліків у системі освіти, які створюють нерівні умови для учнівства різних гендерів у сільських школах; розробка конкретних стратегій та рекомендацій для покращення гендерної рівності та інклюзії у сільських школах, враховуючи певні потреби та можливості учнів і учениць.

У статті розглядаються теоретичні основи гендерної рівності в освіті, а також особливості сільських громад України, які впливають на гендерні можливості учнівства. На основі аналізу наявних досліджень та практики автори статті визначають основні перешкоди та недоліки у системі освіти, які створюють нерівні умови для учнівства різних гендерів у сільських школах.

До таких перешкод та недоліків авторка відносить: відсутність рівних можливостей для навчання (у сільських школах часто спостерігається нерівномірний розподіл ресурсів, що негативно впливає на якість освіти. Це може призводити до того, що дівчата та хлопці із сільських громад мають менші можливості отримати якісну освіту); гендерні стереотипи (у сільських громадах) часто зберігаються гендерні стереотипи, які обмежують можливості жінок та дівчат. Це може призводити до того, що дівчата та жінки не обирають такі професії, які вважаються традиційно чоловічими, або не займають керівні посади); недостатня підготовка педагогів у питаннях гендерної рівності (педагоги є важливими агентами змін у забезпеченні гендерної рівності в освіті. Вони повинні бути обізнані про гендерні стереотипи та мати навички для їх подолання).

На основі аналізу наявних проблем, грунтуючись на досвіді створення і роботи антидискримінаційного центру Комунального закладу «Огіївський ліцей» Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, авторка статті розробляє конкретні стратегії та рекомендації для покращення гендерної рівності та інклюзії у сільських школах. Ці стратегії та рекомендації включають: розробку та впровадження гендерночутливих освітніх програм, які сприяють формуванню гендерно рівних цінностей та норм; підвищення кваліфікації педагогів у питаннях гендерної рівності; співпраця з місцевою громадою. Реалізація цих стратегій та рекомендацій дозволить забезпечити гендерну рівність в освіті та сприяти розвитку учнівства у сільських громадах України.