БІЛІНГВІЗМ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2077-1827.2(104)2023.292305Анотація
У статті представлений історичний екскурс у становлення наукової думки у сфері дитячого білінгвізму. Зроблено висновок, що вивчення дитячого білінгвізму пройшло стрімкий розвиток і охоплює етапи появи 1) наукових робіт щодо вивчення індивідуальних випадків білінгвізму у сім’ях двомовних батьків-лінгвістів та його впливу на когнітивний розвиток дітей; 2) комплексних робіт у сфері дитячого білінгвізму; 3) детальних рекомендацій щодо ефективного формування дитячого білінгвізму, центрів та наукових шкіл із вивчення білінгвізму. Підкреслено строкатість явища білінгвізму, виділено його аспекти: лінгвістичний, психолінгвістичний, нейролінгвістичний, соціологічний, лінгводидактичний. Проаналізовано існуючі у науковій літературі визначення поняття «білінгвізм», доведено відсутність єдності у питанні змісту явища «білінгвізму». Виявлено, що прихильність до певного змістовного навантаження поняття «білінгвізм» залежить від аспекту, в якому він розглядається. Запропоновано визначення білінгвізму дітей середнього дошкільного віку як володіння дітьми комунікативною компетентністю у двох мовах на рівні, що відповідає нормам їх мовленнєвого розвитку, яке забезпечує ефективну комунікацію кожною із мов у реальних ситуаціях спілкування відповідно до вікових особливостей дітей. Проаналізована та скомпільована класифікація видів білінгвізму за обсягом мовленнєвої компетентності, характером взаємодії мовленнєвих систем у свідомості, способом зв’язку кожної із мов із мисленням, обсягом володіння мовами, способом формування, комунікативною активністю, формою мови, усвідомленістю формування, етнолінгвістичним критерієм, престижністю мови, рівнем спорідненості мов, характером мовленнєвих контактів, послідовністю засвоєння, рівнем оволодіння соціокультурним аспектом мови, поширенням у суспільстві, правильністю мовлення. Запропоновано класифікацію видів білінгвізму у аспекті дошкільної педагогіки та з метою конструювання білінгвального середовища як засобу формування білінгвізму у дітей дошкільного віку: за обсягом та характером білінгвізму та за особливостями процесу оволодіння білінгвізмом.
Посилання
Баранова В. (2018). Розвиток мовлення двомовної дитини третього року життя у двомовних сім’ях. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету К.Д. Ушинського, 3 (122), 97-102.
Бейкер К. (2016). Основи білінгвальної освіти і білінгвізму. Дніпро. Ліра.
Мацнєва Є.А. (2016). Проблема дефініції терміна "білінгвізм". Інтелект, особистість, цивілізація, (12), 36-44.
Abdelilah-Dauer, B. (2020). El Desafio del bilinguismo. (Tercera edicion). Morata.
Baker, C. (2007). Parents' and Teachers' Guide to Bilingualism. (3rd Edition). Multilingual Matte.
Hoffman C. (2014). Introduction to bilingualism. NY. Taylor & Francis.
Josiane F., & Blanc М. (2000). Bilinguality and Bilingualism. Cambridge. Cambridge University Press.
Mahootian Sh. (2019). Bilingualism. NE. Taylor & Francis.
Mendoza, F. (2010). Primera infancy, dilinguismo y educacion infantile. Mexico. Trillas.
Moradi H. (2014). An Investigation through Different Types of Bilinguals and Bilingualism. International Journal of Humanities & Social Science Studies, (1), 107-112.