СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНОГО СТАТУСУ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ (за матеріалами кваліфікаційної роботи)

Автор(и)

  • Артем Коркішко
  • Олександр Оленєв

DOI:

https://doi.org/10.31865/2077-1827.1(103)2023.284521

Анотація

У статті зазначено, що наразі актуальним є питання формування професійного статусу майбутнього викладача закладу вищої освіти. На підґрунті аналізу наукової літератури уточнено суть поняття «професійний статус викладача» (стан, місце викладача в суспільстві, що визначається специфічними для професійно-педагогічної діяльності ролями, у яких відбиваються обов’язки, права та норми, що пред’являються педагогу як посереднику між здобувачем і суспільством у процесі передачі соціального досвіду, накопиченого людством, а також внутрішня його впевненість у власних професійних знаннях, уміннях, здібностях, можливостях, відчуття благополуччя, почуття власної гідності, що забезпечують йому авторитет серед колег та здобувачів) і «професійний статус майбутнього викладача» (сукупність прав і обов’язків, що визначають його стан, місце та роль у закладі вищої освіти, забезпечується ціннісними орієнтаціями й установками особистості, системою знань і вмінь, особистісними якостями, самооцінкою й оцінкою іншими його діяльності, зумовлюючи адекватні дії та поведінку, і знаходить вияв в авторитеті, репутації майбутнього викладача). З урахуванням наукового доробку сучасних дослідників розглянуто структуру професійного статусу майбутнього викладача, що складається із зовнішнього складника, внутрішнього, статус-символіки, статус-легенди, середовищного, професійних якостей, вербальної, невербальної, продуктивної. Акцентовано, що будь-який професійний статус не формується спонтанно, він є результатом цілеспрямованої роботи педагогічного колективу закладу вищої освіти та самого магістра (над собою) у контексті вибудови взаємопов’язаних компонентів: стимулювального, інтелектуально-діяльнісного, аналітико-результативного. Підкреслено, що для досягнення професійного статусу магістру потрібно оволодіти професійними знаннями, уміннями, якостями, здійснювати самоконтроль і самооцінку діяльності, формувати більш прискіпливо, ніж спеціалістам інших професій, тому що саме педагоги є взірцем наслідування для майбутніх фахівців.

Посилання

Васильєва, С. О. (2015). Розвиток професійного статусу вчителя:теорія та історія: монографія. Харків: Вид. «Планета-Принт». Україна.

Дубасенюк, О. А. (2011). Професійна педагогічна освіта: компетентнісний підхід: монографія. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. Україна.

Карпенко, О. Г. (2005). Професійно-статусна характеристика соціального працівника. Соціальна педагогіка: теорія та практика, (2), 54–60.

Карпова, Л. Г. (2011). Суть поняття «середовище». Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школі, (16), 109–117.

Коркішко, А. В. (2018). Педагогічні умови формування професійного іміджу майбутніх магістрів педагогіки вищої школи (автореф. дис. канд. пед. наук). ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», Слов’янськ, Україна.

Коркішко, О. Г., Акопова, Д. Р. (2017). Професійний статус педагога як предмет дослідження в різних галузях наукових знань. Духовність особистості: методологія, теорія і практика: зб. наук. праць. Г. П. Шевченко (ред.). Сєверодонецьк: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2(77), 149–157.

Лебедєва, В. В. (2005). Аналіз суті поняття «професійний статус майбутнього вчителя». Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. праць. Київ-Запоріжжя, (36), 238–244.

Психологічний словник. (1982). В. І. Войтко (ред.). Київ: Вища школа, Україна.

Цимбалару, А. (2009). Компонентно-структурний аналіз поняття «освітній простір». Педагогічні науки. (7), 44–51.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-07-01