ДВОМОВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ЗАСІБ ІНТЕГРАЦІЇ ДІТЕЙ У ІНШОМОВНУ РЕАЛЬНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2077-1827.2(102)2022.274886Анотація
В статті висвітлена проблема мовленнєвої адаптації дітей дошкільного віку – мігрантів з України у іншомовному середовищі країн тимчасового вимушеного перебування. Для порівняння проаналізовано організацію та особливості природного оволодіння українською мовою німецькомовних малят. Теоретично з’ясовані і обґрунтовані результатами досліджень попередніх авторів психолого-педагогічні можливості оволодіння дошкільнятами іноземною мовою. Встановлено, що діти цього віку надзвичайно чутливі і сенситивні до сприймання і засвоєння мовленнєвого контексту, а тому здатні паралельно оволодівати, принаймні, двома мовами без втрат і шкоди для них. У авторському емпіричному дослідженні провідною педагогічною умовою успішного опанування дошкільнятами іноземною мовою обрана і апробована організація об’єктивно існуючого іншомовного середовища, в якому діти реально перебували щоденно. Значимою мотивацією, яка природньо виникала у дітей в даному середовищі і стимулювала їх до невимушеного опанування іноземною мовою, стала потреба у спілкуванні з іншомовними дітьми. Важливою складовою мотивації була також потреба і інтерес дітей до спілкування з дорослим – носієм іноземної мови і організатором цікавих і посильних дітям діяльностей.
Похідними педагогічними умовами були різноманітні діяльності, здійснювані на засадах партнерства з дорослими і дітей один з одним, в яких активізувалася і реалізувалася вказана потреба іншомовного спілкування. Вагомою педагогічною умовою було постійно діюче іншомовне спілкування дітей з дорослими – носіями рідної і іноземної мов, як джерело поповнення і уточнення словника, конструювання речень, більш досконалої фонетичної вимови ніж у малих дітей. Встановлено, що у визначених вище педагогічних умовах діти раннього і дошкільного віку природньо опановували і рідну, і іноземну мову як у сім’ї, так і у дитячих установах Німеччини. Не виключаємо і спеціальні організовані фахівцями філологами заняття задля удосконалення, поширення, поглиблення іноземного мовленнєвого надбання дітьми.
У перспективі доцільно дослідити організацію і продуктивність обопільного збагачення як українською мовою мігрантами з України іншомовних дітей так і іноземною мовою наших вимушених переселенців, щоб з’ясувати лінгвістичний феномен дитячого міжособистісного спілкування.
Посилання
Бобко О.В. (2008). Формування мовленнєвої активності дітей старшого дошкільного віку в процесі навчання англійської мови. Спеціальність 13.00.08 – дошкільна педагогіка. Дисертація на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук. Маріуполь.
Любива В.В. (2021). До проблеми формування іншомовної фонетичної компетенції дітей дошкільного віку. Вісник післядипломної освіти. Випуск 15 (44). Серія «Педагогічні науки» (Категорія «Б»). С.179 – 192.
Мацепура Л.Л. (2012). Формування та розвиток правильної іншомовної звуковимови в дітей дошкільного віку. Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького держ. пед. університету. Випуск 7 (2). С. 284 – 292.
Мордоус І.О., Рога В.Г. (2019). Основи розвитку у старших дошкільників іншомовного лексичного фонду засобами предметного малювання: Освітній дискурс. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова. Випуск 11 (3). С. 98 – 110.
Наливайко О., Нарулієва Л., Сиволоцька Л. (2021). Занурення в іншомовне середовище як ефективний засіб розвитку комунікативної компетенції у процесі вивчення іноземних мов. Наукові записки кафедри педагогіки. Том 1. Випуск 49. С. 42 – 51.
Рейпольська О.Д. (2005). Педагогічні умови мовленнєвого розвитку дітей у різновіковій групі дитячого садка. Автореферат канд. дис. 13.00.08 Інститут проблем виховання АПН України. Київ.
Соколовська С.В. (2005). Особистісно-орієнтований підхід у навчанні іноземної мови дітей6-го року життя. Автореферат канд. дис. 13. 00. 08. Інститут проблем виховання АПН України. Київ.
Шкваріна Т.М. (2007). Методика навчання іноземній мові дошкільників.: навчальний посібник. Київ: Освіта України.
Cummins, J. (2001). Bilingual children’s mother tongue: why is it important for education? Sprogforum 19, 15–20.
De Houwer, A. (2009). Bilingual First Language Acquisition, MM Textbooks: 2. Bristol: Multilingual Matters.
De Houwer, A. (2015). Harmonious bilingual development: Young families’ well-being in language contact situations. Int. J. Bilingual. 19, 169–184. doi: 10.1177/1367006913489202
McLeod, Saul (2021) [2007]. "Maslow's Hierarchy of Needs". SimplyPsychology. Retrieved January 2, 2022.
Montrul, S. (2010). Current issues in heritage language acquisition. Ann. Rev. Appl. Linguist. 30, 3–23. doi: 10.1017/s0267190510000103
Тriandis H.C. (1994). Culture andsocial behavior. New York: McGraw. Hill.
