ПРИНЦИП ПРИРОДО ВІДПОВІДНОСТІ У СУЧАСНІЙ ПЕДАГОГІЦІ РАННЬОГО ДИТИНСТВА

Автор(и)

  • Любов Артемова

DOI:

https://doi.org/10.31865/2077-1827.1002021.245407

Анотація

У науково методичній  статті висвітлено результати теоретичних  і емпіричних досліджень застосування принципу природо відповідності у  сучасній педагогіці раннього дитинства. Сучасна реалізація даного принципу передбачає центрацію на потребах, інтересах, виборі дитини в умовах соціалізуючих взаємодій її з дорослими і дітьми у адекватному ранньому дитинству предметно-іграшковому середовищі. Відповідно у лонгітюдному дослідженні  доведено прогресивну динаміку розвитку дітей від народження до 3-х років.

Теоретично і емпірично обґрунтовано, що принцип природовідповідності доцільно застосовувати у адекватних психологічним особливостям і можливостям дітей раннього віку діяльностях - спілкуванні, предметній, ігровій.

Обґрунтований Я.Коменським, К.Ушинським та ін. принцип природовідповідності широко реалізовано у дослідженнях сучасних дидактів Укрвїни В.Помагайба, В.Бондаря, А.Алексюка та ін. щодо дітей шкільного віку. Стосовно дітей раннього і дошкільного віку цей принцип не вивчено у сучаних умовах його застосування. Водночас дослідження Д.Ельконіна, М.Лісіної, Л.Артемової та ін. з приводу природних діяльностей дітей раннього віку спонукають до обґрунтування вказаного принципу в умовах спілкування, предметних дій, гри дітей. Вважаю, що  теоретичне обґрунтування і дослідне запровадження  принципу щодо дітей раннього віку розкриє нові можливості  його врахування  в умовах сім'ї, ЗДО, ЗВО.

З'ясувати і обґрунтувати можливості застосування принципу природовідповідності щодо дітей раннього віку.

Теоретично і фактичними даними лонгітюдного дослідження підтверджено результати прогресивного психолого-фізичного розвитку дітей в умовах застосування принципу природо  відповідності  з урахуванням вікових можливостей немовлят 1-о року, малят 2-о року, дітей 3-о року життя. У результаті соціалізуючих взаємодій дорослих з дітьми і предметно-іграшкових умов своєчасно розвинулись змістовні діяльності: спілкування, предметна, ігрова, адекватні за способами дій дітей  їх віковим особливостям на різних етапах раннього дитинства. Ці діяльності розвивалися у послідовності від спілкування через предметну діяльність до початкових форм гри.

Вважаю спілкування провідною діяльністю у ранньому дитинстві, оскільки воно веде розвиток дітей і само по собі, і у контексті інших діяльностей, зумовлюючи їх зростання до стадій самостійності. Діяльності мали і власну специфіку. Спілкування від емоційно-міжособистісної стадії  набуло «ділового» змісту з появою предметних дій,  а також ігрового забарвлення з виникненням емоційно-ігрових способів самовираження немовлят з середини і до кінця 1-о року. На  2-у році переважає предметна діяльність з обслуговуванням і збагаченням її спілкуванням малят з дорослими і дітьми. Предмети, відтворені у вигляді іграшок, спонукають малят до  їх функціонального використання у наслідувальних ще фрагментарних іграх. Зростання інформативності й емоційності мовленнєвих конструкцій розширює діапазон ігрових дій малят з іграшками до кінця 2-о року. На 3-у році в усіх діяльностях з'являються нові ознаки. Спілкування стає самодостатнішим, не залежним від спонук дорослих чи предметних об'єктів; предметні дії діти здійснюють задля їх реального результату; наслідувальні ігрові дії уже мають ознаки рольової приналежності. Досягнення у своєчасному розвитку властивих ранньому віку діяльностей доводить результативність дотримання принципу природо відповідності з урахуванням психолого-фізичних можливостей дітей на різних вікових етапах їх розвитку.

Застосування принципу природовідповідності у ранньому віці в сучасних умовах має орієнтуватися на особистість дитини з її потребами, інтересами, вибором. Цей концептуальний підхід дозволяє розкрити й реалізувати природний психолого-фізичний потенціал дітей для забезпечення своєчасного розвитку їх діяльностей - спілкування, предметної, ігрової як засобів самореалізації у соціалізуючому середовищі.

У подальшому важливо розглядати детальніше і враховувати щорічні вікові зміни в розвитку дітей раннього і дошкільного віку з особливостями властивими кожному півріччю.

Посилання

Артемова Л.В. (2019). Зародження гри як природного вибору малюка: зб. наук. праць «Педагогічна теорія і практика». Київ: КиМУ, Вип. 8. С. 25–44.

Ериксон Е. (2016). Детство и общество. Питер, 448 с.

Лисина М.И. (2009). Формирование личности ребенка в общении: монография. СПб.: Питер, 320 с.

Эльконин Д. (1999). Психология игры. Москва: И – во Владос, 360 с.

Я у світі. Програма розвитку дитини від народження до шести років / О.П.Аксьонова, А.М.Аніщук, Л.В.Артемова [та ін.]; наук. кер. О.Л. Кононко. Київ : ТОВ «МЦФЕР»-Україна, 2019. 488 с.

Ян Амос Коменский. Основоположения классической философии образования: пансофия, пампедия, дидактика /под ред. В.С. Меськова. Уч.-методол. изд. Москва : Социально – гуманитарные знания, 2014. 146 с. (Энциклопедия интеллектуального мира; вып. 2)

Melnyk N.I., Vertuhina V.M., Artemova L.V. and others (2020). Progressive Practices of Government Management in Preschool Teachers Professional Training in Western European Countries. Universal Journal of Educational Research. San Jose, Vol. 8, № 10. PP. 4591-4602.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-03

Номер

Розділ

Статті