ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: ДИДАКТИЧНА ГРА «ХТО ЗАГУБИВ?» У РОБОТІ З ФОЛЬКЛОРНИМИ ТЕКСТАМИ ТА ХУДОЖНІМИ ТВОРАМИ У ЗАКЛАДАХ ЗВО ТА ЗЗСО

Анотація

У статті розглянуто методичні можливості використання інтерактивних методів навчання української та зарубіжної літератури, зокрема дидактичної гри «Хто загубив?» у процесі роботи з фольклорними текстами та художніми творами у закладах загальної середньої та вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена потребою модернізації традиційних підходів до викладання літератури, пошуком ефективних способів активізації пізнавальної діяльності учнів і студентів, а також формуванням їхньої читацької, культурологічної та комунікативної компетентностей. У сучасних освітніх умовах інтерактивні методи навчання розглядаються як важливий засіб підвищення мотивації до вивчення літератури, розвитку критичного мислення та формування навичок аналізу художнього тексту.

У статті обґрунтовано дидактичний потенціал гри «Хто загубив?» як ефективного засобу роботи з фольклорними та літературними текстами. Суть гри полягає у визначенні персонажа за допомогою символічних предметів, деталей або ознак, які пов’язані з ним. Такий підхід сприяє розвитку асоціативного мислення, уміння встановлювати міжтекстові зв’язки, аналізувати художні образи, а також поглиблює розуміння змісту твору через увагу до важливих деталей і символів та демонструє глибину прочитання твору. Також визначили можливості застосування гри на різних етапах навчального заняття: під час актуалізації опорних знань, закріплення матеріалу, повторення вивчених творів або узагальнення літературного матеріалу.

Особливу увагу приділено використанню гри під час вивчення фольклорних текстів, оскільки народні казки, легенди, міфи та інші жанри фольклору містять велику кількість символічних образів і предметів, що створює сприятливі умови для організації подібних інтерактивних завдань. Зазначено, що застосування гри «Хто загубив?» сприяє розвитку творчої активності учнів і студентів, формуванню навичок колективної роботи, підвищенню зацікавленості літературним матеріалом та поглибленню інтерпретації художніх текстів.

Водночас у статті окреслено і певні недоліки використання цієї дидактичної гри: ризик поверхневого засвоєння змісту твору у випадку надмірної концентрації на ігровому елементі, необхідність ретельної підготовки навчальних матеріалів учителем або викладачем, а також можливість нерівномірної участі учнів чи студентів у виконанні завдань. Крім того, ефективність гри значною мірою залежить від правильного добору художніх текстів та символічних предметів, що вимагає від педагога високого рівня методичної підготовки.