ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2077-1827.2(110)2026.361512Анотація
У статті здійснено теоретичне осмислення проблеми використання технологій штучного інтелекту в освітньому процесі закладів вищої освіти в умовах дистанційного навчання. Актуальність дослідження зумовлена стрімкою цифровою трансформацією освітнього середовища, зростанням ролі інтелектуальних цифрових інструментів та необхідністю підвищення якості, ефективності й адаптивності освітнього процесу в сучасних соціально-політичних умовах. У роботі проаналізовано сутність поняття «штучний інтелект» відповідно до міжнародних і національних підходів, визначено його функціональні можливості в освітній діяльності та окреслено потенціал використання у дистанційному навчанні.
У межах дослідження узагальнено основні напрями застосування технологій штучного інтелекту в закладах вищої освіти, зокрема персоналізацію навчання, автоматизацію оцінювання, підтримку навчальної діяльності, аналітику та прогнозування освітніх результатів, розвиток інтерактивного освітнього середовища, а також формування цифрової та AI-компетентності здобувачів освіти. Обґрунтовано, що використання AI-технологій сприяє підвищенню мотивації, індивідуалізації освітніх траєкторій та оптимізації організації навчального процесу, особливо в умовах дистанційного формату.
Авторами визначено ключові недоліки та виклики впровадження технологій штучного інтелекту, серед яких недостатній рівень цифрової компетентності здобувачів освіти, складність критичного оцінювання результатів, згенерованих AI-системами, ризики академічної недоброчесності, обмеженість алгоритмічних моделей, а також етичні, технічні та організаційні проблеми. Зазначено, що ефективне використання штучного інтелекту в освітньому процесі потребує комплексного підходу, який передбачає поєднання інноваційних можливостей технологій із педагогічним супроводом, розвитком цифрової грамотності та дотриманням принципів академічної доброчесності.
Узагальнення результатів дослідження дозволило констатувати, що інтеграція технологій штучного інтелекту в освітній процес закладів вищої освіти за умови педагогічно виваженого впровадження сприяє підвищенню якості навчання, розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та формуванню готовності здобувачів освіти до професійної діяльності в умовах цифрового суспільства.
Посилання
Гарань Н., Осика М., Мяофен Л. (2024). Практичні аспекти використання технологій штучного інтелекту під час фахової підготовки здобувачів закладу вищої освіти. Гуманізація навчально-виховного процесу. 1(105). 151–162. https://doi.org/10.31865/2077-1827.1(105)2024.306951
Гарань, Н., Сипченко, О. (2025) Вплив цифрової тривожності на ментальне здоров’я та академічну продуктивність здобувачів в умовах дистанційного навчання. Гуманізація навчально-виховного процесу. 2 (108). 136–148. https://doi.org/10.31865/2077-1827.2(108)2025.339826
Концепція державної цільової науково-технічної програми з використання технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки на період до 2026 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.04.2024 р. № 320-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2024-%D1%80#Text
Олексюк, В. П., Спірін, О. М., Іванова, С. М., Мінтій, І. С., Вакалюк, Т. А., & Кільченко, А. В. (2025). Огляд досвіду використання штучного інтелекту для розвитку цифрової компетентності науково-педагогічних працівників. Збірник наукових праць "Information Technologies in Education" (ITE), (58), 148–158. https://doi.org/10.14308/ite000806
Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., & Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240
Bodnenko, D. M., Hlushak, O. M., Hrysenko, M. V. and Lokaziuk, O. V. (2025). Experience of the COUL project in Ukrainian higher education: AI integration into educational process. CEUR Workshop Proceedings. URL: https://ceur-ws.org/Vol-4096/paper6.pdf
Cukurova, M., Luckin, R. and Kent, C. (2019) Impact of an Artificial Intelligence Research Frame on the Perceived Credibility of Educational Research Evidence. International Journal of Artificial Intelligence in Education, 30, 205-235. https://doi.org/10.1007/s40593-019-00188-w
Garzón, J., Patiño, E., & Marulanda, C. (2025). Systematic Review of Artificial Intelligence in Education: Trends, Benefits, and Challenges. Multimodal Technologies and Interaction, 9(8), 84. https://doi.org/10.3390/mti9080084
Holmes, W., Bialik, M., & Fadel, C. (2019). Artificial intelligence in education: Promises and implications for teaching and learning. Center for Curriculum Redesign. URL: https://curriculumredesign.org/wp-content/uploads/AIED-Book-Excerpt-CCR.pdf
Ifenthaler, D., Yau, J.YK. (2020). Utilising learning analytics to support study success in higher education: a systematic review. Education Tech Research Dev 68, 1961–1990 (2020). https://doi.org/10.1007/s11423-020-09788-z
Kasneci, E., et al. (2023). ChatGPT for good? On opportunities and challenges of large language models for education. Learning and Individual Differences, 103. https://doi.org/10.1016/j.lindif.2023.102274
Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD). (2023). OECD framework for the classification of AI systems: A tool for policy makers. Paris: OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/cb6d9eca-en
Sallam, M. (2023). ChatGPT Utility in Healthcare Education, Research, and Practice: Systematic Review on the Promising Perspectives and Valid Concerns. Healthcare, 11(6), 887. https://doi.org/10.3390/healthcare11060887
UNESCO. (2021). Artificial intelligence in education: Guidance for policy-makers. Paris: UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000376709
Zawacki-Richter, O., Marín, V. I., Bond, M., & Gouverneur, F. (2019). Systematic review of research on artificial intelligence applications in higher education. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 16(39). https://doi.org/10.1186/s41239-019-0171-0
