ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ПРОГРАМУВАННЮ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2077-1827.1(109)2026.354031Анотація
Особливості підготовки викладачів інформатики в галузі програмування являють собою ключовий аспект їх професійної освіти. Необхідність таких знань зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій та їх широким впровадженням в освітній процес. Успішна підготовка майбутніх педагогів передбачає формування у них не тільки базових навичок програмування, але і здатності застосовувати отримані знання в контексті викладання інформатики.
Особлива увага в процесі навчання приділяється таким аспектам, як розвиток алгоритмічного мислення, освоєння різних мов програмування, а також розуміння принципів проектування і розробки програмного забезпечення. Важливим елементом підготовки є акцент на практичне застосування знань, що дозволяє майбутнім вчителям ефективно використовувати сучасні інструменти і технології в процесі навчання.
Крім того, підготовка охоплює методологічні підходи до викладання програмування. Це включає розробку навчальних матеріалів, вибір адекватних методик навчання і створення підтримуючого освітнього середовища, що сприяє розвитку творчого потенціалу учнів. Інтеграція теоретичних і практичних аспектів навчання дозволяє формувати у студентів глибоке розуміння предмета і впевненість у його викладанні.
Таким чином, підготовка майбутніх вчителів інформатики з програмування вимагає комплексного підходу, що поєднує розвиток професійних навичок з формуванням педагогічної компетентності, що сприяє забезпеченню високої якості освітнього процесу в умовах сучасних вимог.
Посилання
Barr, V., Harrison, J., & Conery, L. (2011). Computational thinking: A digital age skill for everyone. Learning & Leading with Technology, 38(6), 20–23.
Becker, B. A., & Quille, K. (2019). A taxonomy of novice programming errors. In Proceedings of the 50th ACM Technical Symposium on Computer Science Education (pp. 311–317). ACM. https://doi.org/10.1145/3287324.3287432
Bergersen, G. R., Arisholm, E., & Sjøberg, D. I. K. (2020). Does emotional state influence programming performance? Empirical Software Engineering, 25, 4922–4955. https://doi.org/10.1007/s10664-019-09794-9
Busjahn, T., & Schulte, C. (2022). How students understand and read code: A systematic review 2015–2022. Education and Information Technologies, 27, 10957–10980. https://doi.org/10.1007/s10639-022-10957-7
Gal-Ezer, J., & Stephenson, C. (2010). Computer science teacher preparation: A global review of existing programs and practices. ACM Inroads, 1(1), 54–61. https://doi.org/10.1145/1721933.1721952
Grover, S., & Pea, R. (2013). Computational thinking in K–12: A review of the state of the field. Educational Researcher, 42(1), 38–43. https://doi.org/10.3102/0013189X12463051
Hazzan, O., Lapidot, T., & Ragonis, N. (2015). Guide to teaching computer science: An activity-based approach. Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4471-6639-7
Hermans, F. (2020). The programmer’s brain: What every programmer needs to know about cognition. Manning Publications. https://www.manning.com/books/the-programmers-brain
Kong, S. C., Lai, M., & Sun, D. (2020). Teacher development in computational thinking: Design and implementation of professional development programs. Computers & Education, 150, 103–113. https://doi.org/10.1016/ j.compedu.2020.103833
Loksa, D., Ko, A. J., et al. (2016). Metacognitive support for learning to program. In Proceedings of the 2016 CHI Conference on Human Factors in Computing Systems (pp. 1449–1461). ACM. https://doi.org/10.1145/ 2858036.2858252
Prather, J., Pettit, R., Liao, S. N., et al. (2018). What students don’t understand about variables: An analysis of think-aloud interviews. In Proceedings of the 2018 ACM Conference on International Computing Education Research (pp. 10–18). ACM. https://doi.org/10.1145/3230977.3230999
Ramachandran, S., Lishinski, A., et al. (2022). Impostor phenomenon in computer science students. ACM Transactions on Computing Education, 22(4), Article 51. https://doi.org/10.1145/3488370
Tykhonova T. , Koshkina H. (2018). Computational thinking як сучасний освітній тренд. Електронне наукове фахове видання “Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету”, (5), 210-221. https://openedu.kubg.edu.ua/ journal/index.php/openedu/article/view/158
Umanets V. O. Training future computer science teachers to use artificial intelligence technologies in the educational process (2024)/ V. O. Umanets, I. Y. Shakhina, B. M. Rozputnia // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблем. Вип. 72. С. 162-170.
Wang, T., Shen, C., et al. (2019). Understanding student motivation in CS1 courses using self-determination theory. In Proceedings of the 50th ACM Technical Symposium on Computer Science Education (pp. 1057–1063). ACM. https://doi.org/10.1145/3287324.3287484
Wing, J. M. (2006). Computational thinking. Communications of the ACM, 49(3), 33–35.
Wing, J. M. (2010). Computational thinking: What and why? The Link Magazine, Carnegie Mellon University.
Zhi, R., & Lishinski, A. (2021). Cognitive load in introductory programming education: A review of research trends and future directions. ACM Transactions on Computing Education, 21(4), Article 45. https://doi.org/10.1145/3446593
Биков, В. Ю., & Яцишин, А. В. (2019). Цифрова трансформація освіти і науки: теорія і практика. Київ: ІІТЗН НАПН України. 250 с.
Литвин А., Руденко Л.(2025). Можливості штучного інтелекту в освітній діяльності вищої школи. Міжнародна науково-практична конференція «Цифрова трансформація освіти: інновації, виклики та можливості» збірник матеріалів. Кропивницький. С. 186-190
Медведєва М.. та ін. (2021). Елементи підготовки майбутніх учителів інформатики до застосування технології формування Computational Thinking. Физико-математическое образование, 1 (27): 67-75.
Методичні рекомендації щодо викладання інформатики у 2020-2021 н.р. згідно Листа МОН України № 1/9-430 від 11.08.2020
Система педагогічного проєктування інформаційно-освітнього середовища для здійснення підготовки майбутніх соціальних педагогів (2021): монографія / О. П. Буйницька. К.: Київ. Ун-т ім. Б. Грінченка, 2021. 568 с.
