ШКІЛЬНЕ КРАЄЗНАВСТВО В ОСВТНЬОМУ ПРОЦЕСІ: ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ, МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ТА СУЧАСНІ ВИКЛИКИ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2077-1827.1(109)2026.354021Анотація
У статті розглянуто роль та значення шкільного краєзнавства як важливого чинника освітнього процесу. Проаналізовано історичні передумови становлення краєзнавчих студій у школах України, зокрема на Лівобережжі в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., та їхній подальший розвиток у системі загальної середньої освіти. Особливу увагу приділено методичним аспектам використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії, літератури, географії, а також у позаурочній діяльності учнів. Підкреслено, що шкільне краєзнавство виконує не лише пізнавальну та виховну функції, а й формує в учнів ціннісні орієнтири, сприяє розвитку патріотизму, громадянської свідомості, дослідницьких навичок та вміння працювати з джерелами. Наведено приклади практичного застосування краєзнавчих завдань, учнівських дослідницьких робіт та досвіду вчителів у поєднанні навчального матеріалу з місцевою історією та культурою.
Результати дослідження свідчать, що краєзнавчий підхід в освіті є ефективним засобом інтеграції знань, розвитку критичного мислення та формування особистісної ідентичності учнів. У статті доведено, що впровадження шкільного краєзнавства в сучасний освітній процес забезпечує спадкоємність традицій, поєднує історико-культурну спадщину з інноваційними підходами та підвищує якість навчання.
Посилання
Бугрій, В. С. (2014). Становлення теорії шкільного краєзнавства в педагогічній думці України ХІХ – початку ХХ ст. Педагогіка вищої та середньої школи, (42), 218–223.
Бугрій, В. С. (2010). Становлення форм і методів краєзнавчої роботи в Радянській школі. Теоретичні питання культури, освіти та виховання, (42), 251–153.
Васькович, Г. (1996). Шкільництво в Україні (1905–1920 рр.). (Ч. 2). Київ: Український вільний ун-т.
Волкова, Н. П. (2003). Історія українського шкільництва та педагогіки. Дніпро: Дніпр. нац. ун-т.
Гавриш, Р. Л. (1999). Шкільна діяльність земського самоврядування на Лівобережній Україні в 1865–1919 роках (автореф. дис. ... канд. іст. наук). Харків. держ. ун-т ім. В.Н. Каразіна. Харків, Україна.
Журнал чергових Харківських губернських земських зборів 17 грудня 1897 р. (1898). Журнал чергових Харківських губернських земських зборів з 3 по 17 грудня 1897 р. включно, з додатками до них і екстреного 15 червня 1897 р. Харків, 494.
Про освіту (Закон України). № 38–39, ст. 380. (2017). Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
Про повну загальну середню освіту (Закон України). № 463-IX. (2023). Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
Зязюн, І. А. (ред.). (2004). Педагогічна майстерність. (2-ге вид., допов. і переробл.). Київ: Вища школа.
Русова, С. (1997). Дидактика. Вибрані педагогічні твори (с. 134–300). Київ: Либідь.
Розглядаючи звіт Полтавської губернської земської управи про перебіг народної освіти в губернії в період 1872–1881. (1882). Південний край, 664.
Хоменко, Є. Г. (2022). Педагогічна спадщина Г. С. Сковороди – як передумова формування українського національного виховання. Сучасні рецепції світоглядно-ціннісних орієнтирів Григорія Сковороди (с. 129–135). Полтава, Україна.
Шкільні музеї в Україні в другій половині ХХ сторіччя / Педагогічний музей України (2025). Вінниця: Видавець ФОП Кушнір Ю. В.
Яцик, Т. О. & Степанюк, В. В. (2022). Словник коротких термінів з педагогіки. Луцьк: ФОП Мажула Ю. М.
