ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ЛІДЕРСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2077-1827.1(109)2026.353708Анотація
У статті здійснено теоретичний аналіз структури лідерської компетентності здобувачів вищої освіти в умовах компетентнісної модернізації освітніх практик. У цьому контексті лідерська компетентність розглядається як важлива складова професійного становлення майбутнього фахівця та чинник його конкурентоспроможності. Проаналізовано наукові підходи вітчизняних і зарубіжних дослідників до розуміння лідерства та векторів формування лідерської компетентності, узагальнено наявні моделі її структуризації та виявлено їх недостатню системність щодо специфіки освітньо-професійної підготовки здобувачів. Доведено, що термінологічна варіативність і фрагментарність опису компонентного складу ускладнюють цілеспрямоване формування, діагностику й оцінювання лідерської компетентності в освітньому середовищі.
Здійснено систематизацію підходів і науково обґрунтовано змістове наповнення структури лідерської компетентності здобувачів вищої освіти як цілісної багатокомпонентної системи. У результаті теоретичного узагальнення виокремлено чотири взаємопов’язані компоненти лідерської компетентності здобувачів вищої освіти: ціннісно-мотиваційний (внутрішня готовність до лідерства, відповідальність, орієнтація на саморозвиток), когнітивний (система знань про феномен лідерства, групову динаміку, стратегії управління), комунікативний (діалогічність, аргументація, зворотний зв’язок, соціальний вплив) та операційно-діяльнісний компоненти (прийняття рішень, координація командної роботи, розв’язання конфліктів, реалізація змін). Розкрито взаємозумовленість зазначених складників і показано, що дисбаланс будь-якого з них знижує результативність реалізації лідерського потенціалу. Установлено, що лідерська компетентність виступає цілісною архітектонікою, де функціональна взаємозумовленість складників забезпечує стабільність лідерського профілю особистості фахівця. Доведено, що ефективний розвиток цих компонентів потребує створення стимулювального освітнього середовища, яке поєднує можливості формальної та неформальної освіти.
Посилання
Закон України «Про освіту». URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19
Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022–2032 роки. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/286-2022-%D1%80
Бурова В. В. (2019). Формування лідерської компетентності майбутніх магістрів медсестринства у процесі професійної підготовки: дис. ... канд. пед. наук. Житомир. 288 с.
Грень Л. М. (2015).Розвиток лідерського потенціалу майбутніх фахівців у системі вищої освіти. Харків: НТУ «ХПІ». 232 с.
Жигірь В. І. (2015). Сутність і зміст лідерської компетентності майбутнього фахівця.Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. 130, 34–37.
Калашнікова С. А. (2011). Освітнє лідерство: концептуальні засади розвитку в умовах глобалізації: дис. ... д-ра пед. наук. Київ. 460 с.
Мартиненко Є. О., Романовський О. Г. (2021). Формування лідерської компетентності здобувачів вищої освіти.Теоретичні та практичні дослідження молодих учених. 389–390.
Bass B. M., Riggio R. E. (2019).Transformational Leadership. New Jersey: Lawrence Erlbaum Associates. 282 p.
Blanchard K. (2020).Leadership and the One Minute Manager. New York: Harper Business. 112 p.
Goleman D. (2015).Emotional Intelligence: Why It Can Matter More Than IQ. New York: Bantam Books. 352 p.
Kotter J. P. (2012).Leading Change. Boston: Harvard Business Review Press. 208 p.